ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА — одна із форм навчання, невід’ємна складова процесу підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем: бакалавр, спеціаліст, магістр, — і проводиться на оснащених відповідним чином сучасних підприємствах, в організаціях різних галузей господарства. Від якості виконання завдань у період практики залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Метою В.п. є закріплення теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в певних виробничих умовах, оволодіння сучасними методами, формами організації, знаряддями праці в галузі майбутньої спеціальності, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати на практиці. Залежно від конкретної спеціальності практика може бути навчальною, виробничою, загальноінженерною, технологічною, переддипломною та ін. Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.

Основним навчально-методичним документом практичної підготовки є наскрізна програма практики студентів, яка розробляється кафедрою згідно з навчальним планом, затверджується керівником ВНЗ, регламентує мету, зміст і послідовність проведення практики, підбиття підсумків, містить рекомендації щодо видів, форм і методів контролю якості підготовки на базі практики (рівень знань, уміння і навички). На основі наскрізної програми щорічно розробляються або перезатверджуються робочі програми відповідних видів практики.

На молодших курсах студенти проходять навчальну практику, знайомляться зі специфікою майбутньої спеціальності, різними видами практичної діяльності, отримують первинні професійні уміння у виробничих умовах, виконують певну роботу за обраною спеціальністю на базах практики, а також формують необхідні професійні ціннісні орієнтири.

На старших курсах, після опанування теоретичної частини відповідної дисципліни, проводиться В.п., метою якої є закріплення знань, відпрацювання вмінь і навичок в умовах майбутньої фахової діяльності, набуття практичного досвіду. Під час В.п. студенти детально знайомляться з виробництвом і залежно від виду В.п. вивчають технологію, економіку, організацію та управління виробництвом, обладнання, що при цьому використовується, заходи щодо підвищення якості продукції, виконують обов’язки спеціаліста на робочому місці при безпосередньому керівництві з боку фахівців баз практики.

На останньому курсі для низки спеціальностей (Технологія фармацевтичних препаратів, Промислова біотехнологія, Економіка підприємства та ін.) організують переддипломну практику, яка є завершальним етапом навчання і проводиться з метою узагальнення та вдосконалення знань, практичних умінь і навичок на базі конкретного суб’єкта господарювання, оволодіння професійним досвідом та підготовки майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності, збору матеріалів для написання дипломного проекту (роботи).

В.п. проводиться у відповідних установах та підприємствах різних форм власності та підпорядкованості (див. База практики).

Наказ Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93 «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»; Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.10.1995 р. № 179 «Інструкція про виробничу практику студентів медичного, лікувального, педіатричного, медико-профілактичного, стоматологічного і фармацевтичного факультетів медичних і фармацевтичного вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації».