ХАМОМІЛА ЛІКАРСЬКА

ХАМОМІЛА ЛІКАРСЬКАХАМОМІЛА ЛІКАРСЬКА (ромашка лікарська, ромашка обідрана; Chamomilla recutita (L.) Rauschert (Matricaria recutita L.; M. chamomilla L.; chamomilla, ae < грец. сham — на землі, низько + melon — яблуко; matricaria, ае < лат. matrix, icis — матка, оскільки рослину використовували при гінекологічних хворобах, mater, tris — мати; лат. recutitus, a — обрізаний, обідраний) — рослина родини Айстрових (Asteraceae). Рос. назви: ромашка лекарственная, ромашка аптечная, ромашка ободранная, хамомилла лекарственная, хамомилла ободранная; народні назви: камілка, маткова трава, роман-зілля, романець, рум’янка, рум’янок лікарський. Х.л. — однорічна трав’яниста рослина 15–50 см завв. Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене. Листки чергові, голі, сидячі, дво- або триперисторозсічені на тонкі вузькі ниткоподібні сегменти. Квітки — дрібні кошики на довгих квітконіжках, зібрані в щитоподібне суцвіття. Квітколоже голе, дрібноямчасте, порожнисте, на початку цвітіння напівкулясте, наприкінці — конічне; крайові квітки кошиків маточкові, язичкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті. Обгортка кошиків черепицеподібна, жовто-зелена, багаторядна, складається з численних довгастих листочків, які мають тупі верхівки і широкі плівчасті краї. Плід — сім’янка. Цвіте у травні–червні. Росте майже по всій території України в садах, на луках, пустирях, уздовж доріг. Культивується.

Офіцинальною сировиною є квітки хамоміли — Flores Chamomillae, з них отримують ефірну олію — Oleum Chamomillae. Збирають квітки на початку цвітіння в суху погоду, зриваючи руками або спеціальними гребінцями біля самої основи, щоб залишки квітконосів були не довшими за 3 см. Зібрану ЛРС сушать, розстилаючи шаром у 2–3 см у сухому, добре провітрюваному приміщенні під накриттям або у сушарках при температурі не вище 40 оС. Органічними домішками до ЛРС (за ДФ ХІ) є суцвіття рослин, за зовнішніми ознаками схожих на Х.л., але які не є ЛР. Це суцвіття ромашки непахучої (Matricaria inodara L.), які мають суцільне квітколоже і більш крупні кошики, роману польового (Anthemis arvensis L.) з плівчастим квітколожем, роману собачого (Anthemis cоtula L.), у якого квітколоже плівчасте тільки зверху. Етерна олія, яку одержують з квіток або надземної частини Х.л. методом перегонки з водяною парою, — густа рідина темно-синього кольору з інтенсивним специфічним трав’яним запахом і гірким смаком; її вихід становить 0,2–0,9%, у поліплоїдних сортів — 1–1,9%. Основні компоненти етерної олії: хамазулен (утворюється з матрицину в процесі перегонки) — до 7–14 (18)%, фарнезен, кадинен, бісаболол, матрицин, матрикарин, гераніол. У квітках Х.л. також виявлені сесквітерпенові γ-лактони: матрицин і матрикарин; вуглеводи та споріднені сполуки: пектова та глюкуронова кислота, ксилоза, арабіноза, галактоза, глюкоза, рамноза; каротиноїди; аскорбінова кислота (вітамін С); фенолкарбонові кислоти та їх похідні: анісова, ванілінова, бузкова, хлорогенова, саліцилова, кавова; кумарини: умбеліферон, герніарин; флавоноїди: апігенін — 0,3–0,5%, лютеолін, кверцетин, ізорамнетин, хризоеріол, патулетин, 3,6,7,3′-тетраметиловий етер кверцетагетину, 6-метиловий етер 6-гідроксикемпферолу, 6,8-диметиловий ефір 6,8-дигідроксикверцетину, яцеїдин, хризоспленол, еупатолітин, спінацетин, оксиларин, еупалітин, 7–0-В-глюкозид апігеніну, 7-В-D-(2»-O-ацетил) глюкозид апігеніну, 7-(2»,3»-О-діацетил) глюкозид апігеніну, 7-(3»,4»-О-діацетил) глюкозид апігеніну, апіїн, гіперозид, рутин, 4′-глюкозид лютеоліну, цинарозид, патулітрин, кверцимеритрин; дубильні речовини; азотвмісні сполуки: холін; поліацетиленові сполуки; макро- і мікроелементи: К, Са, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Ba, J, Se. У стеблах і листі також містяться етерна олія, флавоноїди, кумарини, вуглеводи, вітамін С, каротиноїди, аліфатичні спирти та їх похідні, вищі жирні сполуки, поліацетиленові сполуки; у насінні — циклітоли та їх похідні: фітин — 0,4%, фосфоліпіди.

Hamomila_likarska_1.eps

Hamomila_likarska_2.eps

Препарати Х.л. покращують секреторну діяльність травних залоз, стимулюють жовчовиділення й збуджують апетит, усувають спазми органів черевної порожнини, виявляють знеболювальну, протизапальну, протиалергічну, протимікробну дію, зменшують утворення газів у кишечнику, посилюють потовиділення, регулюють менструальну функцію. Застосування Х.л. найбільш ефективне при захворюваннях ШКТ, ВДШ, печінки, нирок, сечових шляхів, які супроводжуються спазмами, при метеоризмі, порушеннях менструального циклу, запальних захворюваннях жіночих статевих органів, підвищеній збудливості, мігрені, безсонні, злоякісних новоутвореннях.

При зовнішньому застосуванні препарати Х.л. виявляють протизапальну, знеболювальну, епітелізувальну, протимікробну, антимікотичну, протипаразитарну, протиалергічну дію. Відвар квіток використовують для полоскання при афтозі, запаленнях слизової оболонки горла, ясен і рота, для компресів і примочок при кон’юнктивіті, захворюваннях шкіри, для спринцювань при кольпіті, вульвіті та ендоцервіциті; для укріплення волосся, тонізуючих ванночок. Входить до складу препаратів Рекутан і Ромазулан (протизапальна і ранозагоювальна дія), комплексних препаратів Ротокан, Алором, Фітон СД, Камістад, Гастроліт, Камілофан, Фітулвент фітобальзам, Камілозан, Камагель, зборів Арфазетин (гіпоглікемічна дія), Елекасол (протимікробна дія), протигемороїдального збору, суміші для полоскання горла, вітрогонних, жовчогінних та проносних чаїв. Етерна олія Х.л. виявляє спазмолітичну, знеболювальну, стимулювальну, жарознижувальну, протизапальну, ранозагоювальну, бактерицидну, вітрогонну, глистогінну, заспокійливу, жовчогінну, гіпотензивну дію. Застосовують у гомеопатії, ароматерапії, косметиці, ветеринарії, парфумерії, лікеро-горілчаній промисловості.

У медицині також використовують квітки Хамоміли без’язичкової (ромашки пахучої, ромашки зеленої) — Сh. suaveolens (Pursh) Rydb. (Matricaria suaveolens Pursh, M. discoidea DC., Ch. discoidea j. Gay ex A. Br., M. matricarioides (Less.) Porter, Lepidotheca suaveolens (Pursh) Nutt.), зібрані на початку цвітіння без квітконосів. Це однорічна дуже запашна рослина з густо олисненим стеблом до 30–40 см завв. Від Х.л. відрізняється розміром кошиків (дрібні, 5–8 мм у діаметрі), які сидять на дуже коротких квітконіжках. Трубчасті квітки кошиків зеленуваті, двостатеві, з коротким 4-лопатевим відгином; язичкових квіток у кошиків немає; квітколоже голе, порожнисте, конічне. Плід — сім’янка. Цвіте у червні–серпні. Походить з Північної Америки. В Україні росте майже повсюдно поблизу житла, уздовж доріг. У квітках міститься етерна олія (0,8%): транс-β-фарнезен, β-мірцен, цис-геранілізовалерат, бісабололоксиди А і В, бісаболоноксид А, спатуленол, α- і β-пінен, лимонен, фарнезол; флавоноїди: апігенін, лютеолін, кверцетин та їх глікозиди; вітамін С, каротиноїди. Використовують в основному для зовнішнього застосування (має протизапальну дію).

Государственная фармакопея СССР. — Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. — М., 1990; Дудченко Л.Г. Ароматы здоровья. Лечение эфиромасличными растениями и эфирными маслами. — К., 1997; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1990; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2002; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семействo Asteraceae. — СПб., 1993.