ВВІЗНЕ МИТО

ВВІЗНЕ МИТО — державні грошові збори (податки), що стягуються з товарів, цінностей і майна, ввезених через кордон на митну територію країни. Розмір В.м. визначається митними тарифами. У митному тарифі товари групують залежно від ступеня обробки, походження (промислові, сільськогосподарські, сировинні тощо). Економічні функції В.м.: фіскальна, протекціоністська, балансуюча (запобігання небажаному експорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі за світові).

За методами стягнення виокремлюють: 1) адвалерне В.м., що нараховується у відсотках до митної вартості імпортованого товару (відсоток до митної вартості); 2) специфічне В.м., що нараховується у встановленому розмірі на одиницю оподатковуваного товару (на обсяг, кількість товару); 3) комбіноване В.м., що об’єднує вищезазначені типи митного стягнення. За причинами введення виокремлюють: сезонні (до 6 міс), спеціальні (як відповідний захід на дискримінацію з боку інших країн), антидемпінгові (при ввезенні товарів за заниженими порівняно з внутрішніми цінами країни-виробника у разі, якщо подібна ситуація може зашкодити національним виробникам), компенсаційні (при ввезенні товарів, у виробництві яких прямо чи опосередковано використовували субсидії). За походженням В.м. може бути: автономним, конвенційним, преференційним. За типами ставок виокремлюють: постійне та змінне В.м. Тарифна квота — різновид змінного В.м., ставки якого залежать від обсягу імпорту, при перевищенні певної квоти імпорт обкладається за більш високою ставкою тарифу.

В.м. використовують як інструмент державного регулювання економіки. Воно спрямоване на захист внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції; обмеження конкуренції з боку імпортованих товарів; регулювання обсягу імпорту та його структури. В.м. належить до інструментів прямого протекціоністського регулювання зовнішньоторговельних операцій. У рамках Світової організації торгівлі загальні ставки тарифного регулювання знижені до 5%. Однак подібне зниження супроводжується посиленням нетарифних форм протекціонізму.

У фармацевтичній галузі метою встановлення В.м. може бути захист вітчизняних товаровиробників ЛП шляхом встановлення В.м. на препарати, виробництво яких налагоджено в Україні, захисту споживчого ринку шляхом обкладання митом вивезення ЛП та інгредієнтів, з яких вони виробляються. У разі, коли їх надмірне вивезення може спричинити підвищення внутрішніх цін на ці ЛП та препарати, які виробляються з використанням субстанцій, що експортуються. В.м. можуть також використовувати з метою перерозподілу доходів між окремими категоріями населення. Частина доходів держави від В.м. може бути спрямована на дотування вітчизняного виробництва соціально значимих ЛП, допомогу в їх придбанні інвалідами та сім’ями з низьким доходом.

Киреев А.П. Международная экономика: В 2 ч. Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. — М., 2001; Кулишер И.М. Основные вопросы международной торговой политики. — М.–Челябинск, 2002; Міжнародна економіка / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К., 2002; Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. — К., 2003; ЭЭ. — М., 1999; ЭЭ. Политическая экономия. — М., 1972–1980. — 1979. — Т. 3.