ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЇ

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЇ. Фармацевтичний менеджмент розглядає організацію (аптеку, оптову фармацевтичну фірму, виробниче ФП) як відкриту систему, на котру впливають зовнішні фактори. Середовище прямого впливу містить фактори, які безпосередньо впливають на діяльність фармацевтичної організації й самі зазнають прямого впливу її діяльності: споживачі, постачальники, конкуренти, закони і державні органи. Під середовищем непрямого впливу слід розуміти фактори, котрі не чинять безпосереднього впливу на діяльність організації, але, незважаючи на це, позначаються на ній: політичні фактори, НТП, соціокультурні фактори, стан економіки, міжнародні події. Незважаючи на різноманітність його складових факторів, зовнішнє середовище має низку загальних характеристик. Взаємозв’язок факторів зовнішнього середовища — рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори. Напр., збільшення поставок імпортних ЛЗ впливає на економіку аптечних закладів, якість лікарського обслуговування населення. Зростання цін на енергоносії та сировину тягне за собою загальне підвищення цін, у т.ч. й на ліки. Складність зовнішнього середовища — кількість факторів, на які організація зобов’язана реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора. У більш складних умовах буде знаходитися та організація, на котру впливає більше факторів, що швидко змінюються (зміна й удосконалення технології виробництва ліків, зміна законів і державних постанов, поява нових конкурентів, постачальників тощо). Рухомість середовища — швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні фармацевтичної організації. Навколо ФП зовнішнє середовище особливо рухоме. Враховуючи складність функціонування організації в умовах високорухомого середовища, фармацевтична організація або її підрозділи повинні спиратися на різноманітну інформацію, щоб приймати ефективні рішення відносно своїх внутрішніх змінних. Невизначеність зовнішнього середовища є функцією кількості інформації, якою володіє організація, і впевненості у вірогідності цієї інформації. Якщо інформації мало або існують сумніви щодо її точності, середовище стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація і підстави вважати її вірогідною. Отже, чим невизначеніше зовнішнє оточення, тим складніше приймати ефективні рішення (напр., щодо коливань попиту на ліки, вибору нового контрагента тощо). Одним із найважливіших факторів прямого впливу є постачальники. Розрізняють постачальників матеріалів (ЛП, товарів медичного призначення), капіталу і трудових ресурсів (спеціалістів фармації). Не менш важливими факторами прямого впливу є закони і державні органи. Кожна організація має свій правовий статус, що визначає порядок її діяльності, види і розмір податків, які сплачуються. Але фактично діючий механізм управління в організації визначається пізнанням і правильністю використання законів у конкретних умовах і на різних рівнях управління. З урахуванням дії об’єктивних законів виробляються стратегія й тактика управління організацією, що базуються на відповідності закону або комплексу законів у їх взаємозв’язку. Організації зобов’язані дотримуватися не лише законів, але й вимог органів державного регулювання. Ці органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції, а також пропонують власні вимоги, які мають силу закону. Виживання та існування організації залежить від її здатності знаходити споживачів результатів своєї діяльності та задовольняти їх потреби. Споживачі (відвідувачі аптек) під впливом лікаря, провізора (фармацевта) чи самостійно вирішують, які товари і послуги для них бажані та за якою ціною, визначають для організації програму її діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів і трудових ресурсів. Споживачі, як зовнішній фактор, впливають практично на всі інші змінні організації. Фактори середовища непрямого впливу зазвичай не діють на роботу організації так само помітно, як фактори середовища прямого впливу. Але керівникам (директорам фармацевтичних фірм, завідувачам аптек) необхідно їх враховувати. Технологія є одночасно внутрішньою змінною і значним зовнішнім фактором, який розглядається в рамках НТП. Технологічна поведінка впливає на ефективність виробництва і реалізації продукції, швидкість старіння продукту (ЛП), зберігання і розподіл інформації, а також на те, якого характеру послуги і нові продукти чекають споживачі від організації. Керівництво організації повинно вміти оцінювати вплив загальних змін стану економіки на діяльність організації. На діяльність організації впливають соціокультурні фактори, серед яких переважають настанови на підтримку здорового способу життя, життєві цінності, традиції лікування, запобігання та профілактика хвороб. Соціокультурні фактори впливають також на продукцію або послуги, що є результатом діяльності фармацевтичної організації. Політичні фактори мають для керівників особливе значення. Один з них — настрій адміністрації, законодавчих органів і судів по відношенню до бізнесу. Для всіх організацій важливе значення як фактор середовища непрямого впливу мають взаємовідносини з громадськістю того регіону, в якому вони функціонують. Перераховані фактори зовнішнього середовища як прямого, так і непрямого впливу тією чи іншою мірою впливають на діяльність усіх фармацевтичних організацій. Разом з тим, середовище організацій, що діють на міжнародному рівні, відрізняється підвищеною складністю. Це зумовлено унікальною сукупністю факторів, які характеризують кожну країну (економіка, культура, трудові та матеріальні ресурси, закони, державні установи, політична стабільність, рівень технологічного розвитку). При здійсненні функцій планування, організації, стимулювання і контролю керівники повинні мати на увазі ці відмінності.

Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. — Минск, 2000; Мескон М.А., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента Пер. с англ. — М., 1992.; Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч. І. Менеджмент у фармації / За ред. З.М. Мнушко. — Х., 2007.