ЗІНОВАТЬ

ЗІНОВАТЬ (Chamaecytisus) або рокитник (Cytisus) — рід листопадних, рідше — вічнозелених рослин родини бобових (Fabaceae). Невисокі кущі, рідше — деревця завв. до 3 м. Листки чергові, трійчасті. Квітки жовті, білі, рідше — пурпурові або рожеві у колосоподібних суцвіттях. Боби продовгасті, містять 1–2 або більше насінин. Ареал охоплює Південну, Центральну та Східну Європу, Західний Сибір, Середню Азію та Південно-Західну Африку. У роду від 30 до 60 видів. В Україні — 17 видів, найбільш розповсюдженим видом є зіновать руська — Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. Ex Woloszcz.), або рокитник руський — Cytisus ruthenicus Fisch. Ex Woloszcz.; рос. назва — мелкоракитник русский, ракитник русский; народні назви — зеновка, дереза, рокитовий кущ. Невеликий (60–180 см завв.) кущ з малооблистненими прямостоячими прутоподібними пагонами і сірувато-бурою корою. Молоді пагони та черешки листя опушені короткими притисненими волосками, знизу голі. Листки чергові, трійчасті, листочки еліптично-ланцетні, цілокраї, при основі клиновидні, зісподу сріблясто-сірі. Квітки золотаво-жовті, двостатеві, розміщені по 3–5 у пазухах листків і зібрані в багатоквіткові безлисті колосоподібні суцвіття; чашечка яйцеподібно-трубчаста; віночок метеликовий, роздільнопелюстковий. Плід — довгастолінійний притиснутоволосистий біб. Цвіте у травні–липні. Росте по всій Україні, крім високогір’я і полинового степу, на степових і кам’янистих схилах, у соснових борах, на галявинах та піщаних берегах річок. Як сировину використовують верхівки пагонів з квітами — Cormus Cytisi ruthenici, які заготовляють на самому початку цвітіння рослини з обережністю, бо вона містить алкалоїди або насіння — Semina Cytisi ruthenici. Сировина неофіцинальна. Усі частини рослини містять хінолізидинові алкалоїди: цитизин, N-метилцитизин, лупанін, гідроксилупанін, (–)-спартеїн. Квітки багаті на аскорбінову кислоту, каротиноїди та флавоноїди; останні забезпечують колір квіток. Вміст алкалоїдів у квітках незначний, у них переважають аміни (тирамін, тирозин, дофамін); у листі — до 0,2% алкалоїдів; є також флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінова кислота; насіння крім алкалоїдів містить сапоніни. Загальний вміст алкалоїдів у насінні понад 0,5%; основним є цитизин, тому насіння можна розглядати як перспективне джерело цитизину, який одержують з насіння Cytisus laburnum та Thermopsis lanceolata (див. Термопсис). Алкалоїд належить до речовин «гангліонарної» дії, завдяки збуджувальному впливу на дихання розглядається як дихальний аналептик: рефлекторно стимулює дихальний центр, стимулює або відновлює функції судинорухливого центру довгастого мозку, збуджує ганглії вегетативного відділу нервової системи й мозкового шару надниркових залоз, що призводить до значного підвищення АТ. Застосовують цитизин у вигляді 0,15% водного розчину — препарат Цититон. У народній медицині настій і відвар пагонів п’ють при туберкульозі, стенокардії, холециститі, гепатиті, болях у серці, попереку, при головному болю. Настій листя та плодів виявляє в’яжучу та кардіотонічну дію; настій пагонів — антибактеріальну та діуретичну. Рослина отруйна, тому передозування небезпечне! Барвник, що міститься у квітках, фарбує вовну в жовтий колір. Рослина медоносна та декоративна.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзинського. — К., 1991; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование: Семейства Hydrangeaceae–Holoragaceae. — СПб, 1987; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. 1 — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae, ч. II. — Дополнения к 1–7 т. — СПб, 1996.