ЗДУТОПЛІДНИК СИБІРСЬКИЙ

ЗДУТОПЛІДНИК СИБІРСЬКИЙ, Phlojodіcarpus sіbіrіcus (Steph. ex Spreng.) K.-Pol. (грец. phloіos — кора + — два + karpos — плоди) — трав’яниста багаторічна рослина родини селерових (зонтичних) — Apіaceae (Umbellіferae); рос. назва: вздутоплодник сибирский; народна назва: вовчий корінь. До роду Phlojodіcarpus належать два види, поширені у Західному і Східному Сибіру. З.с. росте на Північному і Східному Уралі, у Кузнецькому Алатау, Монголії, рідше — в Якутії, Красноярському краї, Іркутському і Західному районах Амурської обл.

Рослина з товстим багатоголовим кореневищем, яке переходить у корінь, і одиноким ребристим прямим або слабкорозгалуженим стеблом 15–70 см завв. Прикореневі листки триперисторозсічені на лінійноланцетні сегменти сизувато-зеленого кольору, голі, видовженояйцеподібні або яйцеподібні, 6–30 см завд. і 2–8 см завш. Стеблові листки нечисленні, з фіолетовими роздутими піхвами. Квітки білі, у складних зонтиках. Плід — видовжений вислоплідник. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Гірсько-степова рослина. Росте на кам’янистих і відкритих схилах сопок, на високих річкових терасах, у степовому травостої, утворюючи іноді «зонтичні степи».

Як лікарську сировину використовують кореневища і корені З.с. — Rhіzomata et radіces Phlojodіcarpі sіbіrіcі. Заготовляють сировину у фазі відростання і плодоносіння. Підземні органи викопують, очищають від землі, каменів, відрізають від надземної частини, розрубують на шматки розміром 5–7 см і розщеплюють їх уздовж. Сушать на горищах, у добре провітрюваному приміщенні або під накриттям.

Сировина З.с. містить піранокумарини: дигідросамідин, віснадин (не менше 3%), самідин, ізосамідин, суксдорфін, складні ефіри дигідросезеліну з ізовалеріановою, ангеліковою і масляною кислотами, диізовалерат келактону, птериксин, аномалін, дельтоїн; фурокумарин — ізоімператорин; гідроксикумарини: умбеліферон і скополетин.

Zdutoplidnik_sibirskiy_1.eps
Дигідросамідин

Zdutoplidnik_sibirskiy_2.eps
Віснадин

Надземна частина містить сахарозу; ефірну олію, до складу якої входять мірцен, α- і β-пінен, лимонен, β-феландрен, γ-терпінен, цис-α-оцимен, n-цимол; піранокумарини: ломатин, бухтармін, ксантогалін; фурокумарин — ізоімператорин; гідроксикумарини: умбеліферон і глюкопіранозил умбеліферону; флавоноїд — 7-β-О-глюкопіранозил діосметину.

Растительные ресурсы России и сопредельных государств. Ч. 1. — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae. Ч. 2. (Доп. к 1–7 т.). — СПб, 1996; Флора СССР / Под ред. В.Л. Комарова: В 30 т. — М.–Л., 1951. — Т. 19; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002.


Інші статті автора