ЗАХИСТ ВІД КОРОЗІЇ — комплекс заходів, спрямованих на зниження корозійної дії середовища на металеві конструкційні матеріали, що спричиняє спрацьовування технологічних машин та апаратів. У виробництвах БАС і ЛП унаслідок корозії металів при взаємодії з реакційними середовищами виникає загроза зниження якості і втрати активності вироблених продуктів. З.в.к. передбачає цілу низку заходів: 1) утворення на поверхні металу при взаємодії з агресивним середовищем захисних шарів (оксидів, солей), які забезпечують пасивність металу; їх отримують через легування металу додаванням у середовище пасиваторів та інгібіторів корозії або за допомогою анодного електрохімічного захисту. Захисні шари виникають також при адсорбції органічних інгібіторів із середовища; 2) нанесення лакофарбових, сталевих, пластмасових, металевих та інших покриттів на поверхню металу; 3) зниження вмісту в середовищі сполук, які спричиняють чи ініціюють корозію, за рахунок очищення реакційного середовища від стимуляторів корозії; 4) електрохімічний захист; 5) гомогенізуюча термічна обробка металів та сплавів з метою одержання більш однорідної структури; 6) підвищення термодинамічної стабільності системи метал — середовище шляхом використання благородних та напівблагородних металів, добору рівноважного стану газових атмосфер у робочих зонах та технологічних апаратах.
Катрадзе А.Г., Лозовик Г.Я., Розанова Ю.М. Защита от коррозии в химико-фармацевтической промышленности. — М., 1974; Рачев Х., Стефанова С. Справочник по коррозии. — М., 1982.