МУЧНИЦЯ

МУЧНИЦЯ (Arctostaphylos Adans) — рід вічнозелених жорстколистяних кущів, кущиків, зрідка невеликих дерев родини вересових — Ericaceae Juss. Відомо понад 30 (за іншими даними — 70) видів роду, розповсюджених у помірному та арктичному поясах Північної півкулі, головним чином Північної Америки. Офіцинальним видом у Європі є М. звичайна (ведмеже вухо) — A. uva-ursi (L.) Soreng. (грец. arctos — ведмідь + staphyle — виноградна китиця, лат. uva — виноградна китиця + ursus — ведмідь); рос. назва — толокнянка обыкновенная (медвежье ушко); нар. назви: ведмежа ягода, розхідник, мучничник, ведмежий виноград. М. звичайна — сланкий кущ завв. 30–50 см. Стебла лежачі, дуже розгалужені, завд. 30–120 см із висхідними квітконосними гілочками. Молоді гілочки трав’янисті, зелені або зеленкувато-бурі, старі — з червонувато-бурою корою, що злущується. Листки чергові, шкірясті, обернено-яйцеподібні, при основі звужені в короткий черешок, на верхівці заокруглені, іноді з невеликою виїмкою, з добре помітним сітчастим жилкуванням, цілокраї, з ледь загнутими хрящевими краями, завд. 1–2,5 см, завш. 0,5–1 см, зверху темно-зелені, блискучі, знизу — світліші, матові. Квітки на коротких квітконіжках по 4–6 у пониклих верхівкових китицях, двостатеві, правильні, дрібні, з 1 або 2 дуже дрібними приквітниками. Чашечка маленька, неопадаюча, п’ятироздільна. Віночок колесоподібний, з 5-зубчастим відігнутим краєм, знизу білий, зверху рожевий. Плід — куляста мучниста ягодоподібна кістянка з 5-ма кісточками. Цвіте у травні; плоди достигають у липні–серпні. В Україні місцями трапляється на Поліссі, дуже рідко — в Карпатах, на піщаних ґрунтах, розріджених хвойних лісах, лісових галявинах, сухих кам’янистих схилах, у горах. Офіцинальними видами сировини М. зазвичай є пагони — Cormі Uvae ursi та листя — Folia Uvae ursi. Заготовляють сировину навесні перед цвітінням та восени від початку достигання плодів до їх осипання. У період відцвітання починається приріст молодих пагонів, в яких мінімальний вміст арбутину та максимальний вміст іридоїдів, які при сушінні полімеризуються й зумовлюють потемніння листя, внаслідок чого знижується якість сировини. При заготівлі пагони відрубують спеціальними довгими ножами. Сушать під наметами або в сушарках при температурі 50 °С. Сировину залишають у вигляді пагонів або обмолочують. При заготівлі звертають увагу на схожу за ознаками брусницю звичайну, яка відрізняється еліпсовидними листками із загорнутим донизу краєм та залозками у вигляді коричневих крапок зісподу листків, соковитими багатонасінними ягодами. Основними діючими речовинами М. звичайної є фенольні сполуки. У листках містяться феноли та їх похідні: арбутин — 2,5–25%, метиларбутин — 1,17–1,22%, гідрохінон — 0,12–1,0%, 2-О-галоїларбутин, 6-О-галоїларбутин, β-D-глюкозид n-галоїлгідроксифенолу, n-метоксифенол, пірозид (6-ацетиларбутин), кофеїларбутин; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: протокатехова, галова — 6%, елагова, у гідролізаті — о-пірокатехова, гентизинова; антоціани: ціанідин, дельфінідин; катехіни: (+) катехін; флавоноїди — 0,33–1,85%: кверцетин, кемпферол, мірицетин, гіперин, кверцитрин, ізокверцетрин, мірицитрин, гіперин, 7-О-глюкозид кверцетину, 3-О-рамноглюкозид кверцетину, 3-О-арабінозид кверцетину, 3-О-диглюкозид кверцетину, 3-β-D-галактозид мірицетину, 3-О-арабінозид мірицетину; С-бензильовані флавоноїди: уваретин (хаманетин), ізоуваретин (ізохаманетин); дубильні речовини — 7,2-41,6%: танін — 7%, галотанін — 17,1%, елаготанін — до 0,75%, корилагін, β-пента-O-галоїл-D-глюкоза; органічні кислоти: мурашина, хінна, яблучна; ефірна олія — 0,01%; тритерпеноїди: олеанолова кислота, еритродіол, урсолова кислота — 0,4–0,75%, уваол, α-амірин, ацетат α-амірину, β-амірин, лупеол; вітаміни: аскорбінова кислота — до 629 мг%, каротин; іридоїди: унедозид, монотропеїн, асперулозид; мікро- та макроелементи: I — 2,1–2,7 мг/кг, Mn — до 2 мг%, Zn, Cu; воски, смола. У плодах виявлені органічні кислоти — 0,04%; вітамін С.

Muchnucja_uveretun.ai
Уваретин

Muchnucja_izouveretun.ai
Ізоуваретин

Muchnucja_korulagin.ai
Корилагін

Відвари пагонів та листя М. звичайної мають протизапальну, антимікробну та діуретичну дію, використовуються при захворюваннях нирок, сечового міхура, сечовивідних шляхів, сечокам’яній хворобі. Уросептичні властивості зумовлені гідрохіноном та більш виражені при лужному середовищі сечі. Надмірне і тривале застосування препаратів М. звичайної може спричинити загострення запального процесу у нирках, нудоту та блювання. Експериментально доведена антиоксидантна, антигіпоксантна, мембраностабілізувальна та жовчогінна дія М. звичайної, що пов’язують із наявністю фенольних сполук. Відомо, що М. звичайна має кровоспинну, седативну, антигельмінтну та утеротонічну дію, використовується в нар. медицині при серцевій недостатності, асциті, порушенні обміну речовин, ревматизмі, подагрі та венеричних захворюваннях, зовні — при гнійних ранах, виразках, діатезі. У гомеопатії застосовують настойку М. звичайної при сечокам’яній хворобі. Листя М. звичайної входять до складу діуретичних зборів № 1 та № 2, «Детоксифіт», «Нефрофіт». У косметології екстракт М. звичайної та арбутин застосовують зовнішньо для лікування гіперпігментації. М. звичайна використовується у ветеринарії, для фарбування шкіри та тканин, для дублення шкіри, як ґрунтоукріплююча рослина.

Куцик Р.В., Зузук Б.М., Недоступ А.Т., Пецко П. Толокнянка. Arctostaphylos uva-ursi (L.) Sprend (Аналитический обзор) // Провизор. — 2003. — № 18; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. I — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae, часть II — Дополнения к 1–7-му томам. — СПб, 1996; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymelaeaceae.– Л., 1985.