МУПІРОЦИН

МУПІРОЦИН (Mupirocinum), 9-[[(2E)-4-[(2S,3R,4R,5S)-5-[(2S,3S,4S,5S)-2,3-епокси-5-гідрокси-4-метилгексил]-3,4-дигідрокси-3,4,5,6-тетрагідро-2Н-піран-2-іл]-3-метилбут-2-еноїл]окси]нонаноїкова кислота.

C26H4409                                                 Мол. м. 500,6

Mupirocinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий порошок, розчинний в ацетоні, етанолі і метиленхлориді, малорозчинний у воді. рН 3,5-4,0; питоме оптичне обертання 5% розчину препарату в метанолі від –17° до –21°. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії із спектрофотометричним детектуванням.

Фармакологічна група. D06A X09 — інші антибіотики для місцевого застосування; R01A X06 — інші препарати для лікування захворювань порожнини носа.

Фармакологічні ефекти. Мупіроцин інгібує ізолейцин-т-РНК-синтетазу, що спричиняє гальмування синтезу бактеріального білка. Володіє бактеріостатичними властивостями в мінімальній ефективній концентрації та бактерицидними властивостями — при більш високих концентраціях, які досягаються при місцевому застосуванні. In vivo мупіроцин активно діє на основних збудників шкірних інфекцій, таких як Staphylococcus aureus, S. epidermidis (включаючи штами, стійкі до метициліну), Escherichia coli, Haemophilus influenzae, β-гемолітичні стрептококи.

Застосування. Бактеріальні інфекції шкіри, у т.ч. імпетиго, фолікуліт, фурункульоз, вторинні інфекції шкіри (інфіковані рани, садно, укуси), профілактика інфікування дрібних ран шкіри. Стафілококові інфекції носа, у т.ч. викликані стійкими до метициліну штамами Staphylococcus aureus, назальне носійство стафілококів і деяких інших мікроорганізмів (з метою зниження ризику післяопераційних ускладнень та госпітальних інфекцій).

ДФУ — 2001; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.