МОНОНУКЛЕОТИДИ

МОНОНУКЛЕОТИДИ (нуклеозидмонофосфати; грец. monos — один + лат. nucleus — ядро) — монофосфорні етери нуклеозидів, в яких ортофосфорна кислота пов’язана складноетерним зв’язком з однією з вільних гідроксильних груп пентози (частіше — в положеннях 3' або 5') нуклеозиду (він складається із залишку азотистої основи та вуглеводу пентози). Вільні М. містяться в значній кількості в усіх клітинах. Вони утворюються шляхом синтезу або як продукти часткового гідролізу нуклеїнових кислот. М. поділяються на рибонуклеотиди (містять Д-рибозу) і дезоксирибонуклеотиди (містять 2-дезокси-Д-рибозу); розрізняють піримідинові та пуринові М., які містять відповідні азотисті основи. У біологічних системах зустрічаються як 3'-, так і 5'-дезоксирибонуклеотиди. У випадку рибонуклеотидів фосфатна група може знаходитись у 2'-, 3'- і 5'-положеннях кільця рибози. Відомі також циклічні монофосфати нуклеозидів (напр. аденозину). М., які наявні в клітині у вільному стані, містять фосфатну групу переважно у 5'-положенні. Часто М. позначають скорочено: аденозин-5'-монофосфат — АМФ або 5'-АМФ; цитидин-5'-монофосфат — ЦМФ або 5'-ЦМФ тощо. Широко використовують тривіальні назви: аденілова кислота — АМФ, гуанілова кислота — ГМФ, уридилова кислота — УМФ тощо, оскільки М. обох типів є досить сильними кислотами. Нуклеозид-5'-монофосфати в організмі підлягають біологічному фосфорилюванню з утворенням ди- і трифосфорних етерів. Напр. з АМФ можна одержати аденозиндифосфат (АДФ) і аденозинтрифосфат (АТФ). Особливе фізіологічне значення мають циклічні 3'-5'-монофосфати нуклеозидів (напр. циклічний АМФ), які виконують функції модуляторів внутрішньоклітинних обмінних процесів. Сполуки, які містять залишки двох М., називаються динуклеотидами, залишки трьох М. — тринуклеотидами, багатьох М. — полінуклеотидами. М. — мономерні ланки і проміжні продукти біосинтезу нуклеїнових кислот, нуклеотид-коферментів, є учасниками багатьох клітинних процесів; використовують М. для молекулярно-біологічних досліджень. М. одержують гідролізом нуклеїнових кислот, фосфорилюванням нуклеозидів, ферментативним фосфоглікозилюванням гетероциклічних основ.

Біологічний словник / За ред. акад. К.М. Ситника і чл.-кор. НАНУ В.О. Топачевського. — К., 1986; Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001.