МІКСТУРА

МІКСТУРА (лат. mixtura — суміш) — рідка лікарська форма для внутрішнього вживання у вигляді справжніх розчинів, тонких суспензій або емульсій, яка дозується столовими (15 мл), десертними (10 мл) або чайними (5 мл) ложками. М. вживають з таким розрахунком, щоб одна доза лікарського засобу містилась у 5–15 мл М. З фармацевтичної точки зору, М. нічим не відрізняються від рідких лікарських форм для зовнішнього застосування (полоскань, спринцювань, клізм тощо). Дисперсійним середовищем у М. може бути вода очищена або ароматна, водні витяжки з ЛРС (настої, відвари, слизи). Дисперсною фазою в М. є тверді або рідкі лікарські речовини, що розчиняються або змішуються з дисперсійним середовищем. М. можуть бути прозорими розчинами — solutionis vere, у вигляді каламутних рідин (емульсії) — M. turbidae (лат. turbidus — каламутний) та опалесціюючих рідин (суспензії) — M. agitandae (лат. agito — трясти). Однорідні прозорі М. можна розглядати як складні розчини. Опалесціюючі М. утворюються при змішуванні з водою настойок або екстрактів, а каламутні — додаванням до води ефірних олій, смолистих речовин тощо. Рецептура М. дуже різноманітна, деякі з них мають назву автора — М. Павлова, М. Равкіна, М. Кватера.

Технологія М. залежить від їх складу, тобто агрегатного стану, фізико-хімічних властивостей прописаних інгредієнтів та їх кількості. М. готують за масою (суспензії та емульсії), масо-об’ємним та об’ємним методами. При приготуванні рідких лікарських форм, у т.ч. М., залежно від розчинності лікарських речовин та виду розчинника, застосовують ті чи інші технологічні операції: відмірювання розчинника, відважування лікарських речовин, розчинення, проціджування, змішування, диспергування, емульгування, дозування концентратів, сиропів, новогаленових та галенових препаратів.

М., що являють собою розчини, контролюють за такими показниками якості: відсутність механічних домішок (прозорість), колір, запах, відхилення в об’ємі або масі. У М. — суспензіях може утворюваться осад, що має швидко ресуспендуватися при збовтуванні, утворюючи стабільну суспензію для забезпечення точного дозування. М. — емульсії можуть розшаровуватись, однак при збовтуванні вони також повинні легко перетворюватися на однорідну суміш. Хімічний контроль проводять вибірково. Дуже зручні для використання «сухі» М. від кашлю для дітей та дорослих, що містять стандартизовані екстракти-концентрати з ЛРС в поєднанні з іншими лікарськими речовинами, які розчиняються в домашніх умовах у відповідній кількості води. Їх можна готувати як в аптечних, так і в промислових умовах. М. для немовлят готують в асептичних умовах, без додавання стабілізаторів або консервантів, розливають у флакони з нейтрального скла, закупорюють «під обкатку» і стерилізують автоклавуванням (плинною парою при 100 °С лише в тому випадку, коли в діючій НТД цей метод указаний як єдино можливий). Термолабільні речовини додають у М. асептично. Для М. у банках або флаконах передбачається комплектація їх дозуючими ложечками, кришками з мірними склянками або крапельницями.

Півненко Г.П. Аптечна технологія ліків. — К., 1962; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995; Энциклопедический словарь аптечного работника / Ред. кол. В.П. Калашников, И.И. Левинштейн, А.К. Мельниченко и др. — М., 1960.