МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН. Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р. Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назву System International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним скороченням SI (українською мовою — СІ). СІ має низку переваг над системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки, техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох країнах світу. Рекомендовані міжнародні позначення наводяться в табл. 1–6. Українські та міжнародні позначення для одиниць фізичних величин подані відповідно до таких державних стандартів України: ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. ДСТУ 3651.2-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та значення.

Використовуються також позасистемні одиниці. Деякі з них обрали завдяки зручності застосування в певних галузях, інші збереглися завдяки історичним традиціям. Відмова від них зараз неможлива у зв’язку з їх широким розповсюдження. Часто доводиться мати справу з британськими одиницями (дюйм, фут, фунт, унція, барель та ін.). Другу групу створюють давньоруські одиниці (пуд, вершок, сажень та ін.). У метеорології атмосферний тиск прийнято вимірювати в міліметрах ртутного стовпчика, незважаючи на існування в СІ одиниці тиску — Паскаль. Для переведення їх в одиниці СІ існують спеціальні таблиці. Серед позасистемних одиниць слід виділити десяткові кратні й частинні одиниці, найменування яких утворені за допомогою префіксів мілі-, мікро-, мега, тера- та ін.

Таблиця 1. Фундаментальні фізико-хімічні сталі

Назва величини Позначення Рівняння Значення величини
Швидкість світла у вакуумі с 2,99792458·108 м/с
Прискорення вільного падіння (стандартне значення) g 9,80665 м/с2
Гравітаційна стала G 6,6720·1011 Н м2/кг2
Магнітна стала µ0 4π·10–7 Гн/м = 1,2566370614·10–6 Гн/м
Електрична стала ε0 - 8,85418782·10-12 Ф/м
Стала Планка h 6,626176·10–34 Дж·c
Стала Дірака h h/2π 1,0545887·10–34 Дж·с
Елементарний електричний заряд e 1,6021892·10–19 Кл
Маса спокою електрона me 9,109534·10–31 кг = 5,4858026104 а.о.м.
Енергія спокою електрона meс2 0,5110034 МеВ = 8,18724110–14 Дж
Маса спокою протона mp 1,6726485·10–27 кг = 1,007276470 а.о.м.
Енергія спокою протона mрс2 938,2796 МеВ = 1,503302·10–10 Дж
Маса спокою нейтрона mn 1,6749543·10–27 кг = 1,008665012 а.о.м.
Енергія спокою нейтрона mnс2 939,5731 МеВ = 1,505374·10–10 Дж
Відношення заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона) e/me −1,7588047·10–11 Кл/кг
Відношення заряду електрона до маси протона e/mр −9,57883·10–7 Кл/кг
Відношення маси протона до маси електрона mр/mе 1836,15152
Магнетон Бора µБ eh
————
2me
9,274078·10–24 Дж/Тл
Ядерний магнетон µN eh
————
2mp
5,050824·10–27 Дж/Тл
Атомна одиниця маси а.о.м. m(12C)/12 1,6605655·10–27 кг
Маса спокою атома водню (1Н) mH 1,67355948·10–27 кг= 1,007825036 а.о.м.
Маса спокою дейтерію (2Н) md 3,34454795·10–27 кг = 2,014101795 а.о.м.
Маса спокою α-частинки (4He) mα 6,6465849·10–27 кг = 4,002603267 а.о.м.
Число Авогадро NA 6,022045·1023 моль-1
Число Фарадея F NAe 9,648456·104 Кл/моль
Стала Больцмана k 1,380662·10–23 Дж/К
Універсальна газова стала R kNA 8,31441 Дж/(моль·К)
Молярний об’єм ідеального газу за нормальних умов (Т = 273,15 К, р = 101325 Па) RT/p 22,41383·103 м3/моль
Число Лошмідта NL NA/V 2,686754·1025 м–3
Стала Рідберга (для атома водню 1Н1) R me4
——————
02h3c
1,097373177·107 м–1
Радіус першої боровської орбіти α0 ε0h2
——————
πe2me
0,52917706·10–10 м
Радіус електрона класичний re 2,817938·10–15 м
Комптонівська довжина хвилі електрона λe h/mec 2,426311·10–12 м
Магнітний момент електрона µe 9,284777·10–24 Дж/Тл
Магнітний момент протона µр 1,410607·10–26 Дж/Тл
Магнітний момент нейтрона µn 0,966237·10–26 Дж/Тл
Гіромагнітне відношення протона γр 2,675221·10–8 1/сТл
Стала Стефана − Больцмана σ 5k4
—————
15h3c2
5,67032·108 Вт/(м2 К4)
Стала першого закону Віна с1 hc/Xk 2,897790·10–3 м·К
Стала другого закону Віна с2 2pX5k5
————————
h4c3(eX–1)
1,28667·10–5 Вт/(м3·К 5)
Енергія іонізації атома водню Ei me4
——————
02h2
2,179907·10–18 Дж = 1,360580 еВ|
1 електронвольт| 1,6021892·10–19 Дж
Абсолютний нуль температури −273,15 °С
Атмосфера нормальна 101325 Па
Потрійна точка води 273,16 К

Числова стала х=4,96511423 є коренем трансцендентного рівняння

xex – 5(ex – 1) = 0.

Таблиця 2. Математичні сталі

π = 3,14159265 e = 2,71828183 lg e = 0,434294482
1/π = 0,318309886 1/e = 0,367879441 ln 10 = 2,30258509
π2 = 9,86960440 e2 = 7,38905610 ln 2 = 0,693147181
√—π = 1,77245385 √—e = 1,64872127 1 рад = 57,30°
3√—π = 1,46459189 3√—e = 1,39561243 1° = 0,0175 рад

Таблиця 3. Префікси для позначення похідних одиниць метричних систем, кратних і часткових головній одиниці

Префікс Множник Скорочене позначення Префікс Множник Скорочене
позначення
укр. міжнар. укр. міжнар.
дека 10 да| da деци 10–1 д d
гекто 102 г h санти 10–2 с с
кіло 103 до до мілі 10–3 м m
мега 106 М M мікро 10–6 мк| µ
гіга 109 Г G нано 10–9 н n
тера 1012 Т T піко 10–12 п p
пета 1015 П P фемто 10–15 ф f
екса 1018 Е E атто 10–18 а а

Таблиця 4. Латинський алфавіт

Букви Назва Букви Назва Букви Назва
Aa а Jj йот Ss ес
Bb бе Kk ка Tt те
Cc це Ll ель Uu у
Dd де Mm ем Vv ве
Ee є Nn ен Ww дубль-ве
Ff еф Oo о Xx ікс
Gg ге Pp пе Yy ігрек
Hh аш Qq ку Zz зет
Ii і Rr ер

Таблиця 5. Грецький алфавіт

Букви Назва Букви Назва Букви Назва
Αα альфа Ιι йота Ρρ ро
Ββ бета Κκ каппа Σσ, ς сигмасігма
Γγ гамма Λλ лямбда Ττ тау
Δδ дельта Μμ мю (мі) Υυ іпсилон
Εε епсилон Νν ню (ні) Φφ фі
Ζζ дзета Ξξ ксі Χχ хі
Ηη ета Οο омікрон Ψψ псі
Θθ тета Ππ пі Ωω омега

Таблиця 6. Одиниці вимірювання і розмірності фізичних величин

1. Основні одиниці СІ

Величина Одиниця
найменування позначення
укр. міжнар. символ
Довжина метр м m L
Маса кілограм кг kg M
Час секунда с s T
Сила електричного струму ампер А A I
Термодинамічна температура кельвін К K Θ
Сила світла кандела кд cd J
Кількість речовини моль моль mol N

2. Додаткові одиниці СІ

Величина Одиниця
найменування позначення
укр. міжнар.
Плоский кут радіан рад rad
Тілесний кут стерадіан ср sr

3. Позасистемні одиниці, їх зв’язок з одиницями СІ

Найменування величини Одиниці вимірювання
найменування позначення співвідношення з одиницею СІ
укр. міжнар.
Довжина мікрон мк µ 1 мк = 10–6 м
ангстрем Å Å 1 Å = 10–10 м
світловий рік св. рік l.y. 1 св. рік = 9,46·1015 м
парсек пк pc 1 пк = 3,09·1016 м
астрономічна одиниця а.о. AU 1 a.о. = 1,50·1011 м
Маса тонна т t 1 т = 103 кг
центнер ц q 1 ц = 100 кг
атомна одиниця маси а.о.м. u 1 а.о.м. = 1,66·10–7 кг
Час хвилина хв min 1 хв = 60 с
година год h 1 год = 3600 с
доба доба d 1 доба = 86 400 с
Плоский кут градус 1° = π/180 = 1,75·10–2 рад
мінута .’ .’ 1’ = π/108⋅10–2 = 2,91·10–4 рад
секунда .’’ .’’ 1’’ = π/648⋅10–3 = 4,85·10–6 рад
Площа ар а а 1 а = 102 м2
гектар га ha 1 га = 104 м2
Об’єм літр л L (l) 1 л = 10–3 м3
Кут повороту оберт об rev 1 об = 2π рад
Частота обертання (кутова швидкість) оберт за секунду об/с rev/s 1 об/с=1 с-1
оберт за хвилину об/хв rev/min 1 об/хв = 0,0167 с–1
Сила (вага) кілограм-сила кгс kgf 1 кгс=9,81 Н
тонна-сила тс Tf, tf 1 тс=9,81·103 H
Робота ват-год Вт-год Wh 1 Вт-год = 3,6·103 Дж
Енергія електрон-вольт еВ eV 1 еВ = 1,60·10–19 Дж
Теплота калорія кал cal 1 кал = 4,19 Дж
Потужність кінська сила к. с. h. р. 1 к. с. = 735,5 Вт
Тиск бар бар bar 1 бар = 105 Па
міліметр ртутного стовпчика мм рт. ст. mm Hg 1 мм рт.ст. = 133,3224 Па
торр Торр Torr 1 Торр = 1/760 атм = 133,3224 Па
міліметр водяного стовпчика мм вод. ст. mm H2O 1 мм вод. ст. = 9,81 Па
стандартна атмосфера атм atm 1 атм = 1,01325·105 Па
кілограм-сила на квадратний сантиметр кгс/см2 kgf/сm2 1 кгс/см2 = 9,81·104 Па
технічна атмосфера ат at 1 ат = 9,81·104 Па
Температура градус Цельсія °C °C 1°C = 1 К
Логарифмічна величина бел Б B
децибел дБ dB
Напруження (механічне) кілограм-сила на квадратний міліметр кгс/мм2 kgf/mm2 1 кгс/мм2 = 9,81·106 Па
Напруженість магнітного поля ерстед Е Oe 1 Е = 79,5775 А/м
Доза випромінювання рад рад rad 1 рад = 0,01 Дж/кг
Потужність дози випромінювання рад за секунду рад/с 1 рад/с=0,01 Вт/кг
Експозиційна доза рентген Р R 1 Р = 2,58·10–4 Кл/кг
Активність ізотопу кюрі Кі Ci 1 Кі = 3,700·1010 c–1
Відносна величина відсоток % % 1% = 10–2
мільйонна частка млн–1 mln−1 1 млн–1 = 10−6

4. Похідні одиниці СІ, що мають власні найменування

Величина Одиниця Вираження похідної одиниці
найменування позначення через інші одиниці СІ через основні та додаткові одиниці СІ
укр. міжнар.
Частота герц Гц Hz с–1
Рівень інтенсивності звуку, звукового тиску бел, децибел Б, дБ В, dB 1 1
Сила, вага ньютон Н N м·кг·с-2 м·кг·с-2
Тиск, механічне напруженя, модуль пружності паскаль Па Ра Н/м2 м–1·кг·с–2
Енергія, робота, кількість теплоти джоуль Дж J Н·м м2·кг·с–2
Потужність, потік енергії ват Вт W Дж/с м2·кг·с–3
Електричний заряд кулон Кл C А·с А·с
Електрична напруга, електричний потенціал, електрорушійна сила вольт В V Вт/А м2·кг·с–3·А–1
Електрична ємність фарада Ф F Кл/В м–2·кг–1·с4·А2
Електричний опір ом Ом В/А м2·кг·с–3·А–2
Електрична провідність сименс См S Ом-1 м–2·кг–1·с3·А2
Магнітний потік, потік магнітної індукції вебер Вб Wb В·с м2·кг·с–2·А–1
Магнітна індукція, густина магнітного потоку тесла Тл T Вб/м2 кг·с–2·А–1
Індуктивність генрі Гн H Вб/А м2·кг·с–2·А–2
Оптична сила діоптрія дптр D м–1 м–1
Світловий потік люмен лм lm кд·ср кд·ср
Освітленість люкс лк lx лм/м2 кд·ср·м–2
Активність радіоактивного джерела беккерель Бк Bq с–1 с–1
Поглинена доза грей Гр Gy Дж/кг м2·с–2
Еквівалентна доза зиверт Зв Sv Дж/кг м2·с–2

5. Одиниці вимірювання і розмірності основних величин у системі СІ

5.1. Одиниці простору і часу

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Довжина l м m м
Час t с s с
Площа S, A м2 m2 м2
Об’єм V м3 m3 м3
Кутова швидкість ω рад/с rad/s с–1
Кутове прискорення ε рад/с–2 rad/s–2 с–2
Швидкість v м/с m/s м/с
Прискорення а м/с–2 m/s–2 м/с–2

5.2. Одиниці періодичних величин і пов’язаних з ними характеристик

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Частота ν, n, f Гц Hz с–1
Кругова частота ω рад/с rad/s рад/с
Період T с s с
Довжина хвилі λ м m м
Хвильове число σ м–1 m−1 м–1
Кругове хвильове число k рад/м rad/m рад/м
Фазова швидкість, швидкість звуку с, v м/с m/s м/с
Коефіцієнт затухання β с–1 с–1 с–1
Логарифмічний декремент затухання λ 1 1 1
Звуковий тиск p Па, Н/м–2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Інтенсивність звуку I Вт/м2 W/m2 кг/с3
Рівень інтенсивності звуку LБ, LдБ Б, дБ В, dB 1
Рівень звукового тиску LБ, LдБ Б, дБ В, dB 1
Гучність E фон phon 1

5.3. Механічні одиниці

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Маса m кг kg кг
Момент інерції I, J кг·м2 kg·m2 кг·м2
Густина ρ кг/м3 kg/m3 кг/м3
Питома вага γ Н/м3 N/m3 кг/(м2·с2)
Питомий об’єм ν м3/кг m3/kg м3/кг
Імпульс P кг·м/с kg·m/s м·кг/с
Сила F Н N м·кг/с2
Імпульс сили I Н·с N·s м·кг/с
Момент імпульсу L кг·м2 kg·m2/s м2·кг/с
Момент сили, момент пари сил, обертаючий момент M Н·м N·m м2·кг/с2
Імпульс моменту сили H Н·м·с N·m·s м2·кг/с
Тиск p Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Нормальне напруження σ Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Дотичне напруження τ Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Модуль лінійного розтягування
(модуль Юнга)
E Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Модуль зсуву G Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Модуль різнобічного стиснення K Па, Н/м2 Ра, N/m2 кг/(м·с2)
Енергія E Дж J м2·кг/с2
Робота A, W Дж J м2·кг/с2
Кінетична енергія Екін, Т Дж J м2·кг/с2
Потенційна енергія Епот, U Дж J м2·кг/с2
Об’ємна густина енергії w Дж/м3 J/m3 кг/(м·с2)
Потужність P, N Вт W м2·кг/с3
Коефіцієнт корисної дії (ККД) η 1 1 1
Коефіцієнт динамічної в’язкості (коефіцієнт внутрішнього тертя) η Па·с Pa·s кг/(м·с)
Коефіцієнт кінематичної в’язкості ν м2 m2/s м2
Коефіцієнт поверхневого натягу σ Н/м; Дж/м2 N/m; J/m2 кг/с2

5.4. Одиниці молекулярної фізики

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Ат. н. Z 1 1 1
Відносна ат. м. Ar 1 1 1
Відносна мол. м. Mr 1 1 1
Молярна маса M кг/моль kg/mol кг/моль
Молярний об’єм Vm м3/моль m3/mol м3/моль
Об’ємна концентрація молекул або частинок n м-3 m−3 м-3
Масова концентрація речовини ρ кг/м3 kg/m3 кг/м3
Молярна концентрація речовини с моль/м3 mol/m3 моль/м3
Моляльність b, m моль/кг mol/kg моль/кг
Густина ρ кг/м3 kg/m3 кг/м3
Найбільш вірогідна швидкість vвір м/с m/s м/с
Середня арифметична швидкість <v> м/с m/s м/с
Середня квадратична швидкість vс.к. м/с m/s м/с
Середня довжина вільного пробігу λ м m м
Коефіцієнт дифузії D м2 m2/s м2
Коефіцієнт внутрішнього тертя (коефіцієнт в’язкості) η Па·с Pa·s кг/(м·с)

5.5. Теплові одиниці

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Температура T К K К
Температура за Цельсієм t, θ °С °С| °С|
Градієнт температури dT/dx К/м K/m К/м
Температурний коефіцієнт лінійного розширення αl К-1 К-1 К-1
Температурний коефіцієнт об’ємного розширення αV, α К-1 К-1 К-1
Теплота, кількість теплоти Q Дж J м2·кг/с2
Питома теплота випаровування r Дж/кг J/kg м22
Питома теплота плавлення λ Дж/кг J/kg м22
Тепловий потік Φ Вт W м2·кг/с3
Поверхнева густина теплового потоку Q, φ Вт/м2 W/m2 ⋅кг/с3
Коефіцієнт теплопровідності κ Вт/(м·К) W/(m·K) м·кг/(с3·К)
Коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі K Вт/(м2·К) W/(m2·K) кг/(с3·К)
Коефіцієнт температуропровідності| а м2 m2/s м2
Термічний опір R К/Вт K/W К с3/(м2·кг)
Теплоємність С Дж/К J/K м2·кг/(с2·К)
Питома (масова) теплоємність с Дж/(кг·К) J/(kg·K) м2/(с2·К)
Молярна теплоємність Сμ Дж/(моль·К) J/(mol·K) м2·кг/(с2·К·моль)
Питома теплоємність при сталому об’ємі CV Дж/(кг·К) J/(kg·K) м2/(с2·К)
Питома теплоємність при сталому тиску Cp Дж/(кг·К) J/(kg·K) м2/(с2·К)
Молярна теплоємність при сталому об’ємі C Дж/(моль·К) J/(mol·K) м2·кг/(с2·К·моль)
Молярна теплоємність при сталому тиску C Дж/(моль·К) J/(mol·K) м2·кг/(с2·К·моль)
Показник адіабати γ 1 1 1
Ентропія S Дж/К J/K м2·кг/(с2·К)
Енергія E Дж J м2·кг/с2
Внутрішня енергія U Дж J м2·кг/с2
Ентальпія H Дж J м2·кг/с2
Вільна енергія Гельмгольца F Дж J м2·кг/с2
Вільна енергія Гіббса G Дж J м2·кг/с2
Хімічний потенціал µ Дж/моль J/mol м2·кг/(с2·моль)
Електрохімічний потенціал µ~ Дж/моль J/mol м2·кг/(с2·моль)

5.6. Електричні і магнітні одиниці

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Електричний заряд q Кл C А·с
Лінійна густина заряду τ Кл/м C/m А·с/м
Поверхнева густина заряду σ Кл/м2 C/m2 А·с/м2
Об’ємна густина заряду ρ Кл/м3 C/m3 А·с/м3
Напруженість електричного поля E В/м V/m м·кг/(А·с3)
Електрична індукція D Кл/м2 C/m2 А·с/м2
Електрична стала ε0 Ф/м F/m А2·с4/(м3·кг)
Абсолютна діелектрична проникність εа, ε Ф/м F/m А2·с4/(м3·кг)
Відносна діелектрична проникність ε, εr 1 1 1
Потік електричної індукції Ψ Кл C А·с
Електричний потенціал φ В V м2·кг/(А·с3)
Напруга, різниця потенціалів U, ∆φ В V м2·кг/(А·с3)
Електрорушійна сила (ЕРС) ε В V м2·кг/(А·с3)
Електроємність C Ф F А2·с4/(м2·кг)
Електричний дипольний момент p Кл·м C·m А·с·м
Вектор поляризації (поляризованість) P Кл/м2 C/m2 А·с/м2
Діелектрична сприйнятливість χ 1 1 1
Сила струму. Густина I А А А
Густина струму J А/м2 A/m2 А/м2
Електричний опір R Ом Ω м2·κг/(А2·ρ3)
Електрична провідність σ См S А2·с3/(м2·кг)
Питомий електричний опір ρ Ом·м Ω·m м3·κг/(А2·с3)
Питома електрична провідність γ, σ См/м S/m А2·с3/(м3·кг)
Рухливість іонів b м2/В·с m2/(V·s) А·с2/кг
Напруженість магнітного поля H А/м A/m А/м
Магнітна стала µ0 Гн/м H/m м·кг/(А2·с2)
Абсолютна магнітна проникність µа,µ Гн/м H/m м·кг/(А2·с2)
Відносна магнітна проникність µ, µr 1 1 1
Магнітна індукція B Тл T кг/(А·с2)
Магнітний потік Φ Вб Wb м2·кг/(А·с2)
Магнітний момент pm А·м2 A·m2 А·м2
Вектор інтенсивності намагнічення (намагніченість) M А/м A/m А/м
Індуктивність і взаємна індуктивність L Гн H м2·кг/(А2·с2)
Магнітна сприйнятливість κ, χ 1 1 1
Магніторушійна сила F А A А
Магнітний опір Rm А/Вб A/Wb А2·с2/(м2·кг)
Ємнісний опір XC Ом Ω м2·κг/(А2·с3)
Індуктивний опір XL Ом Ω м2·κг/(А2·с3)
Імпеданс, повний електричний опір Z Ом Ω м2·κг/(А2·с3)
Добротність Q 1 1 1
Об’ємна густина енергії електромагнітного поля w Дж/м3 J/m3 кг/(м·с2)
Вектор Пойнтинга I, S Вт/м2 W/m2 кг/с3

5.7. Оптичні одиниці

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Сила світла J кд cd кд
Світловий потік Φ лм lm кд·ср
Освітленість E лк lx кд·ср·м-2
Спектральна об’ємна густина енергії випромінювання (при даній довжині хвилі) Wf Дж/м4 J/m4 кг/(м2·с2)
Потужність випромінювання, потік енергії випромінювання Р, Φ Вт W м2·кг/с3
Густина потоку енергії випромінювання φ, ψ Вт/м2 W/m2 кг/с3
Енергетична світимість Вт/м2 W/m2 кг/с3
Спектральний коефіцієнт поглинання α(λ) 1 1 1
Спектральний коефіцієнт відбиття ρ(λ) 1 1 1
Спектральний коефіцієнт пропускання τ(λ) 1 1 1
Спектральний коефіцієнт енергетичної яскравості β(λ) 1 1 1
Оптична густина D 1 1 1
Натуральний (лінійний) показник
послаблення
μ, µi м–1 m−1 м–1
Коефіцієнт
поглинання
α м–1 m−1 м–1
Молярний показник поглинання ε м2/моль m2/mol м2/моль
Абсолютний показник заломлення n 1 1 1
Відносний показник заломлення nij 1 1 1
Фокусна відстань f м m м
Оптична сила лінзи D дптр| D м-1
Кут повороту площини поляризації α рад rad рад
Молярна оптична обертальна здатність αn рад·м2/моль rad⋅m2/mol рад·м2/моль
Питома (масова) оптична обертальна здатність розчину αm, [α] рад·м2/кг rad⋅m2/kg рад·м2/кг

5.8. Одиниці атомної та ядерної фізики

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Атомний номер (ат. н.) Z 1 1 1
Число нейтронів N 1 1 1
Масове число, число нуклонів А 1 1 1
Магнітний момент частинки або ядра µ А·м2 А·m2 А·м2
Гіромагнітне відношення γ А·м2/(Дж·с) А·m2/(J·s) А·с/кг
g−Фактор атома або електрона g 1 1
g−Фактор ядра чи ядерної частинки g 1 1 1
Кутова частота Лармора ωL рад/с rad/s рад/с
Кутова частота прецесії ωN с–1 s−1 с–1
Циклотронна кутова частота ωС рад/с rad/s рад/с
Орбітальне квантове число li, L 1 1 1
Спінове квантове число si, S 1 1 1
Спін S Дж·с J·s кг·м2
Квантове число повного моменту імпульсу ji, J 1 1 1
Квантове число
ядерного спіну
I 1 1 1
Головне квантове число n 1 1 1
Магнітне квантове число m, M 1 1 1
Дефект маси m кг kg кг
Середній час життя (радіонукліда) τ с s с
Активність (радіонукліда в джерелі) А Бк Bq с–1
Стала радіоактивного розпаду (радіонукліда) λ с–1 s–1 с–1
Період напіврозпаду
радіонукліда
Т½ с s с

5.9. Одиниці ядерних реакцій та іонізуючого випромінювання

Величина Символ Позначення одиниці Розмірність у СІ
укр. міжнар.
Переріз взаємодії σ м2 m2 м2
Лінійний коефіцієнт послаблення μ, µl м–1 m−1 м–1
Масовий коефіцієнт
послаблення
µm м2/кг m2/kg м2/кг
Молярний коефіцієнт
послаблення
µс м2/моль m2/mol м2/моль
Атомний коефіцієнт
послаблення
µа, µат м2 m2 м2
Шар половинного
послаблення
d1/2 м m м
Середній лінійний пробіг частинки R, Rl м m м
Лінійна густина іонізації Nil м–1 m−1 м–1
Середня довжина
вільного пробігу
l, λ м m м
Експозиційна доза Dэкс Кл/кг C/kg А·с/кг
Потужність
експозиційної дози
Pэкс Кл/(кг·с) C/(kg·s) А/кг
Поглинена доза Dпог Гр Gy м22
Потужність
поглиненої дози
Pпог Гр/с Gy/s м23
Еквівалентна доза Н Зв Sv м22
Потужність
еквівалентної дози
H Зв/с Sv/s м23

Температурні шкали

6.1. Співвідношення між одиницями (градусами) різних шкал

Одиниця К °C °F °Rank °R
Кельвін, К 1 1 1,8 1,8 0,8
Градус Цельсія, °C 1 1 1,8 1,8 0,8
Градус Фаренгейта, °F 0,556 0,556 1 1 0,445
Градус Ренкіна, °Ra 0,556 0,556 1 1 0,445
Градус Реомюра, °R 1,25 1,25 2,25 2,25 1

6.2. Співвідношення між значеннями температури в різних шкалах

Температура Еквівалент за шкалою
Цельсія Кельвіна
Х °С (шкала Цельсія) Х °C (Х + 273,15) К
Х °R (шкала Реомюра) 5/4Х °C 5/4Х + 273,15 К
Х °f (шкала Фаренгейта) 5/9(X – 32) °С 5/9Х + 255,38 К
Х °Ra (шкала Ренкіна) 5/9Х – 273,15 °С 5/9Х К
Х К (шкала Кельвіна) (Х – 273,15 °С Х К

Использование международной системы единиц (СИ) в экспериментальных клинических исследованиях. Методические рекомендации. — К., 1982; Калинюк Т.Г., Лопушанський Я.Й. Фізичні величини у фармації. — Львів, 2002; Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. — Х., 2003.