ДОСТУПНІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ДОСТУПНІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ — один із найважливіших соціально-економічних показників розвитку системи охорони здоров’я, який характеризує стан урегулювання нормативного та організаційного забезпечення можливості отримання кваліфікаційної фармацевтичної допомоги. Відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо формування Національної фармацевтичної (лікарської) політики Д.ф.д. розглядають як глобальну мету розвитку галузі. Д.ф.д. передбачає дві складові — фізичну та соціально-економічну.

Фізична складова Д.ф.д. визначає пропозицію населенню якісних ліків у потрібній кількості й асортименті, що реалізується за допомогою власного виробництва ЛП, їх імпорту та системи реалізації насамперед через аптечну мережу. Важливим критерієм забезпечення цього виду Д.ф.д. є законодавчо затверджені географічні (встановлення норм пішохідної доступності між аптеками) та демографічні (встановлення нормативу кількості жителів, що повинна обслуговувати одна аптека) норми розміщення закладів охорони здоров’я, що проводять роздрібну реалізацію ЛП населенню. Такі норми спрямовані на регулювання загальної чисельності аптек та раціональності їх розміщення. У середньому по Україні одна аптека разом з аптечним пунктом обслуговує 2,2 тис. осіб, що в цілому відповідає європейським показникам.

Соціальнокономічна складова Д.ф.д. визначається купівельною спроможністю пацієнта й ефективним використанням наявних фінансових ресурсів держави і містить систему формування попиту на ЛП (асортимент, якість і кількість ліків, необхідних для охорони здоров’я населення); вартість ліків і чинники, що впливають на ціну (політику формування цін, створення конкурентного середовища на фармацевтичному ринку); цілеспрямований відбір, раціональне призначення й застосування ЛП (створення та впровадження протоколів і стандартів лікування, формулярної системи); систему державної компенсації витрат пацієнта на ЛП. Соціально-економічна Д.ф.д. частково забезпечується регуляторним впливом держави на процес обігу ЛП на ринку, державною митною та податковою політикою, обмеженнями торговельних надбавок та, безумовно, ринковими засадами функціонування ринку.

У світовій практиці соціально-економічна Д.ф.д. визначається за допомогою показника — «середньостатистичне споживання ЛП на душу населення», який розраховують для різних країн і регіонів за певний період (місяць, квартал, рік), з урахуванням макрофінансових показників у країні, зокрема курсу та купівельної спроможності національної валюти.

В Україні соціально-економічна Д.ф.д. враховує рівень доходів громадян і визначається за такими показниками: показником доступності амбулаторної фармацевтичної допомоги, показником адекватності соціального захисту, показником адекватності бюджетного фінансування.

Показник доступності амбулаторної фармацевтичної допомоги (Da) характеризує доступність основних ЛП, придбаних за кошти населення, яке працює, за формулою:

111

де Іх — індекс зміни середньої заробітної плати за визначений період; Ig — зведений індекс ціни на ЛП за визначений період.

Д.ф.д. для малозабезпечених верств населення, зокрема безробітних, пенсіонерів та пільгового контингенту, визначають за показником адекватності соціального захисту або соціальної доступності (Dc) за формулою:

222

Д.ф.д. громадянам країни, що перебувають на лікуванні у стаціонарних відділеннях закладів охорони здоров’я, відповідно до норм чинного законодавства надається безоплатно за рахунок державного та місцевих бюджетів, тому її доступність визначається за показником адекватності бюджетного фінансування (Ds) відповідно до формули:де Zmin — мінімальна заробітна плата в країні; Vk — прожитковий мінімум за досліджуваний період; Ig — зведений індекс ціни на ЛП за цей же період.

33

З метою підвищення економічної Д.ф.д. та досягнення максимального значення (D =1) рівень цін акцепту на ЛП не має перевищувати рівня довідкових цін, мінімальна заробітна плата у державі має наближатися до обсягу споживчого кошика, а обсяги фінансування державних програм — до обсягів потреб за відповідними програмами.де: Pa — ціна акцепту на ЛП; Pw — довідкова (індикативна) ціна на певний ЛП; Vf — обсяг (фактичний) бюджетного фінансування певної державної програми за досліджуваний період; V— обсяг бюджетного фінансування певної державної програми.

Літ.: Косяченко К.Л., Немченко А.С., Коваленко О.В., Кубарєва І.В. Науково-методичні підходи до проведення моніторингу цін на лікарські засоби, що закуповуються за державними цільовими програмами // Фармац. журн. — 2011. — № 1; Котвіцька А.А. Методологія соціально-ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення. Автореф. дис. … д-р фарм. наук.: 15.00.01. — Х., 2008; Немченко А.С., Косяченко К.Л., Кубарєва І.В. Методичні рекомендації з проведення моніторингу цін на лікарські засоби, що закуповуються за державними цільовими програмами. — Х., 2010; Немченко А.С., Назаркіна В.М., Панфілова Г.Л. та ін. Організація фармацевтичного забезпечення населення: Націон. підручн. / За ред. А.С. Немченко. — Х., 2015.