МЕТИЛМЕТІОНІН

МЕТИЛМЕТІОНІН (вітамін U, противиразковий фактор). М. за хімічною будовою є метильованим похідним незамінної амінокислоти метіоніну (S-метилметіонінсульфоній).

Metilmetionin.eps

М. є необхідним харчовим фактором, який забезпечує нормальне функціонування слизових оболонок шлунка і тонкої кишки. Характеризується знеболювальною та антивиразковою дією, сприяє епітелізації слизової оболонки та загоюванню виразок. Біологічна роль М. полягає в тому, що він впливає на обмін холестерину, тіаміну, гістаміну та інших сполук, які відіграють певну роль у забезпеченні нормального функціонування слизових оболонок шлунка та тонкої кишки. М., як і метіонін, є активним донором метильних груп і тим самим сприяє синтезу у тканинах організму холіну і холінфосфатидів, креатиніну та інших речовин, які містять метильні групи, у зв’язку з чим він належить до групи ліпотропних факторів. Крім цього, метилюючи гістамін, М. перетворює його на неактивну форму, що сприяє зменшенню шлункової секреції. М. виявляє антигістамінну активність, тобто він може усувати біль та алергічні реакції. При тривалому застосуванні (протягом декількох місяців) М. не чинить негативного впливу на стан печінки (її ожиріння) на відміну від метіоніну. Лікувальна доза при виразковій хворобі — 250–300 мг.

У медичній практиці застосовують препарат Метилметіонінсульфонію хлорид. Препарат розглядають як активну форму метіоніну. Застосовують при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті.

Биохимия / Под ред.чл.-кор. РАН Е.С. Северина. — М., 2003; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Гонський Я.І., Максимчук Т.Т. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001.