МЕТЕОРИЗМ

МЕТЕОРИЗМ (грец. meteфіrіsmуs — підняття, здуття; син.: здуття живота, обдимання) — надлишкове скупчення газів у ШКТ за рахунок їх підвищеного утворення чи недостатнього виведення з кишечнику.

Кількість газів у здорових осіб залежить від характеру харчування, віку, способу життя та інших факторів. У фізіологічних умовах гази накопичуються переважно у шлунку, у правому і лівому вигинах ободової кишки, менше — у сліпій і сигмоподібній ободовій кишках, небагато — в тонкій кишці. Гази травного тракту утворюються за рахунок повітря, що заковтується, виділення їх у процесі травлення у шлунку і кишечнику, при нейтралізації шлункового і панкреатичного соків бікарбонатами; деяка кількість їх може надходити в кишечник із крові. В утворенні газів велику роль відіграє інтестинальна мікрофлора. Гази виводяться з організму через пряму кишку, частина їх шляхом дифузії потрапляє з кишечнику у кров і виділяється через легені.

Характерні скарги на відчуття розпирання і тяжкості в животі, іноді ниючий або тягнучий біль у різних ділянках живота без чіткої локалізації. При різкому М. можуть виникати напади переймоподібного болю (газова коліка), що стихають після відходження газів. В одних випадках — часте і гучне відходження, в інших — затримка газів. Відмічають різні диспептичні розлади: відрижка, нудота, запор або діарея, неприємний присмак у роті, зниження апетиту. Можливий неприємний запах з рота, що в окремих випадках, особливо у молодих людей, призводить до своєрідного психоневрозу. При огляді може відзначатися здуття всього живота (загальний М.) чи його відділів, частіше бічних відділів (локальний М.). Загальний М. виявляють при скупченні газів у тонкій кишці, напр. при тонкокишковій непрохідності, бічний — при скупченні газів у товстій кишці, напр. при товстокишковому ілеусі. При пальпації роздута сліпа кишка, яка прощупується, це може свідчити про тонкокишковий ілеус.

Діагностика зводиться до виявлення захворювання, що стало причиною М. При рентгенологічному дослідженні виявляють роздуті газом петлі кишечнику, переважно товстої кишки (аероколія).

Лікування проводиться з урахуванням основного захворювання. З дієти цілком виключаються капуста, бобові, свіжий хліб; обмежено вживаються продукти, багаті на крохмаль (картопля, борошняні страви), легкозасвоювані вуглеводи. Призначають колоїдальні речовини, які адсорбують на своїй поверхні кишкові гази: трисилікат магнію, активоване вугілля (ефективне тільки у високих дозах), біла глина, колоїдні гелі. Рекомендують препарати вісмуту, вітрогонні трави (настої з ромашки, кропу, м’яти, деревію тощо). При М. унаслідок недостатності кишкового травлення показана хлоридна кислота з пепсином, натуральний шлунковий сік, ферментні препарати (панкреатин, абомін, панзинорм, полізим та ін.).

БМЭ. — М., 1981. — Т. 15; Моисеев В.С., Сумаронов А.В. Внутренние болезни. — М., 1990.