МЕПРОБАМАТ

МЕПРОБАМАТ (Meprobamatum), 2-метил-2-пропілпропан-1,3-диїл дикарбамат.

C9H18N2O4                                       Мол. м. 218,3

Meprobamatum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, ефірі, розчинний в етанолі. Тпл — 103–107 °С; УФ-спектр: λmax=230–360 нм; ІЧ-спектр, см–1: 1688, 1069, 1090, 1590, 1310, 1140 (в KBr); Rf=0,60 у системі розчинників етилацетат — метанол — концентрований розчин амонію (85:10:5). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл речовини; проводять реакцію зі спиртовим розчином калію гідроксиду, оцтовою кислотою та кобальту нітратом (темно-блакитне забарвлення). Кількісно визначають ацидиметрично (індикатор — метиловий червоний).

Фармакологічна група. N05BC01 — транквілізатори.

Фармакологічні ефекти. Внаслідок гальмування передачі збудження в ділянці вставочних нейронів спинного мозку, таламусу, гіпоталамусу виявляє міорелаксивний ефект. Чинить політопну пригнічувальну дію на різні відділи ЦНС, включаючи таламус та лімбічну систему, що зумовлює заспокійливу дію. Підсилює дію снодійних і знеболювальних засобів, виявляє протисудомну активність. На вегетативний відділ нервової системи значно не впливає, безпосередньо не діє на серцево-судинну систему, дихання, гладкі м’язи; помірно знижує температуру тіла.

Застосування. Неврози, стани, що супроводжуються тривогою й напруженістю, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, шкірна сверблячка, безсоння.

ДФУ — 2001; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.