МЕДУНКА

МЕДУНКА Pulmonária L. (лат. pulmonеs — легені; плями на листі нагадують тканину легень, тому в середньовіччі вважали, що рослину треба використовувати для лікування легеневих захворювань) — рід багаторічних опушених трав’янистих рослин родини шорстколистих (Boraginaceae Juss.). Близько 10 (15) видів роду розповсюджено в помірному поясі Євразії, в Україні — 6: М. лікарська поширена у листяних лісах, серед чагарників переважно на заході країни; М. червона (P. rubra Schott.) і М. Філярського (P. filarszkyana Jav.) — у Карпатах; М. вузьколиста (Р. angustifólia L.) і М. м’якенька (Р. mollissima Kern., Р. dacica (Simonk.) Simonk., P. mollis Wulf. ex Hornem) — у Карпатах, у лісових і лісостепових районах Правобережжя, у степу — дуже рідко; найпоширеніша М. темна (P. officinális L., subsp. obscura Murb.; P. obscura Dumort.) — в листяних і мішаних лісах, по чагарниках у лісових і лісостепових районах, зрідка — у степу, Криму, переважно на піщаних ґрунтах.

М. лікарська (P. officinális L., від лат. officinalis — лікарський); рос. назви: медуница лекарственная, легочница; нар. назви: брат-і-сестра (названо за різний колір квіток у суцвітті), воловий язик (за шорстке листя), жива трава, куряче зілля, дзвоники (за форму квіток), легенева трава, медовичок, медунчики, медунишник, смоктунчики (за те, що на дні трубчастого віночка квітки є солодкий нектар і його медовий смак можна відчути, коли висмикнути віночок квітки й пожувати (посмоктати) його нижню частину), сватики, щемелина звичайна. Рослина має тонке плазке темно-коричневе кореневище з довгими шнуроподібними коренями. Стебло ребристе, 10–30 см завв., прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками; при основі вкрито великими коричневими лусочками (видозміненим листям). Прикореневі листки зібрані в розетку, цілісні, серце- або яйцеподібні, опушені, на довгих черешках, загострені, темно-зелені, зверху вкриті білуватими плямами (іноді без плям), знизу — блідо-зелені. Стеблові листки дрібніші, середні та верхні — сидячі, напівстеблообгортні. Квітки зібрані завійками на верхівках стебел, чашечка п’ятироздільна, дзвоникоподібна; віночок опадний трубчасто-лійкоподібний; спочатку червоний, потім фіолетовий, після запилення — блакитний; у зіві віночка — 5 жмутиків волосків. Плід складається з 4 дрібних блискучих чорних горішків. Цвіте у квітні–червні. В Україні рослина неофіцинальна. Використовують траву М. лікарської (Herba Pulmonariae), зібрану на початку цвітіння рослини, і прикореневі листки (Folia Pulmonariae) — після відцвітання. Сушать сировину одразу після заготівлі, розстилаючи тонким шаром на решітках у провітрюваному приміщенні, часто перегортають, бо вона легко запарюється і чорніє.

Молоді прикореневі листки містять каротиноїди, до 30 мг% вітаміну С; фенолкарбонові кислоти: кавову і ферулову; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, рутин; вищі жирні кислоти: пальмітинову, лінолеву, ліноленову та ін. У траві також є антоціани, дубильні речовини — 6–10%, алантоїн — до 1%, сапоніни, цукри, слиз, циклітол борнезит, макро- і мікроелементи: K, Ca, Fe, Mn, Cu, Ag тощо, до 5% органічних сполук силіцію (половина з них — водорозчинна). Сировина виявляє протизапальну, відхаркувальну, пом’якшувальну, в’яжучу, сечогінну, гемостатичну, протипухлинну (в експерименті) дію. Настої та відвари сировини застосовують як допоміжні засоби при захворюваннях ВДШ, запаленні та туберкульозі легень у дітей, бронхіальній астмі, захворюваннях ШКТ, нирок, зобі, епілепсії, гемороїдальних, носових та інших кровотечах, геморагічному діатезі, анемії. Настій трави використовують для промивання гнійних ран і наривів та для спринцювань при болю у жінок, свіже листя прикладають до ран. Сировину, як правило, вживають у зборах зі споришем, хвощем, кропивою, подорожником, деревієм, підбілом, солодкою тощо. Трава М.л. входить до складу відхаркувального препарату Бронхікум чай. У БТФ М.л. описана як відхаркувальна і пом’якшувальна сировина. В гомеопатії застосовують при бронхопневмонії. Молоде прикореневе листя використовують для приготування салатів, супів, пюре. Медоносна, кормова, декоративна рослина.

У нар. медицині подібно застосовують близькі до М. лікарської види: М. темну і М. м’якеньку. В експерименті ліофілізований водний екстракт підземних органів рослин показав контрацептивну дію, а водно-спиртовий екстракт трави М. м’якенької — протизсідну дію.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. — К., 1987; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990.