МАТЕРИНКА

МАТЕРИНКАМАТЕРИНКА (Orіganum) (латиніз. грец. назва рослини oreіganon від грец. oros — пагорб і ganos — блиск) — рід багаторічних трав або напівчагарників родини ясноткових (Lamіaceae). Відомо понад 20 видів, які ростуть в Європі, Азії й Північній Америці, в СНД — 5 видів. Найбільше поширена М. звичайна — О. vulgare; рос. назва: душица обыкновенная; нар. назви: духовий цвіт, душинка, душиця, маринка, материнка пахуча, матердушка. Росте в європейській частині СНД, на Кавказі, у Південному Сибіру, гірських районах Центральної Азії. У США, Франції та деяких інших країнах М. звичайну культивують. Рослина до 1 м завв. з мичкуватим, гіллястим кореневищем, що поступово розростається та утворює нові пагони. Стебло прямостояче, чотиригранне, розгалужене, опушене, червоно-коричневе. Листки черешкові, супротивні, довгастояйцеподібні, цілокраї або рідко-дрібнозубчасті, тупі або загострені, опушені, зверху темно-зелені, знизу — блідо-зелені. Квітки дрібні, рожево-червоні, двостатеві або маточкові, розміщені поодинці в пазухах, утворюють щіткоподібно-волотисте суцвіття. Плід складається з чотирьох дрібних горішків 0,5 мм завдовжки, темно-бурих, округло-яйцеподібних. Цвіте в червні–липні, плоди дозрівають у серпні. Росте на лісових узліссях і галявинах, у розріджених лісах, серед чагарників. Як ЛРС використовують траву М. звичайну — Herba Orіganі. Заготовляють її під час цвітіння, зрізаючи олистяні верхівки довжиною до 20 см. Сушіння тіньове або в сушарках при температурі до 40 °С.

М. звичайна містить до 1,2% ефірної олії, до складу якої входять: тимол, цимол, карвакрол, α-пінен, камфен, феландрен, дипентен, ліналоол, бі- і трициклічні сесквітерпени, геранілацетат, вільні спирти, а також дубильні речовини — 1,9–4%; флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, алкалоїди, аскорбінова кислота. З трави М. звичайної у фазі цвітіння виділені поліфенольні сполуки — 12–20% і 5 флавонових глікозидів. Насіння містить до 28% жирної олії.

Трава М. має антиоксидантну, седативну, відхаркувальну, місцеву протизапальну, знеболювальну, антисептичну, антигельмінтну дію, стимулює секрецію травних залоз, перистальтику ШКТ і жовчовиділення, тонізує міометрій, підвищує сечовиділення, підсилює лактацію, впливає на процеси згортання крові. Входить до складу зборів грудного і потогінного, які вживають при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, застуді, препарату Уролесан літолітичної дії. Ефірну олію М. звичайної вводять до складу зубних крапель знеболювальної дії, деяких мазей для лікування ревматизму; її використовують для ароматизації туалетного мила, одеколонів, зубних паст і помад у парфумерно-косметичній промисловості. У нар. медицині настій трави М. звичайної вживають при безсонні, нервових розладах, судомах, ревматизмі, головному болю, застуді, кашлю, захворюваннях серця, печінки, шлунка, кишечнику, горла, гіпертонічній хворобі, гінекологічних захворюваннях, має потогінні та сечогінні властивості. Зовнішньо застосовують для компресів при ексудативному діатезі, хворобах шкіри, ревматизмі, для припарок при головному болю. У гомеопатії рослину рекомендують при гіпертонічній хворобі та атеросклерозі. Листки використовують як пряність і приправу до їжі та в лікеро-горілчаному виробництві. Медоносна та декоративна рослина, інсектицид. Квітки фарбують вовну в оранжево-червоний колір.

БСЭ. — М., 1972. — Т. 8.; Лікарські рослини: Енциклопед. довід. / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Antithrombin activity of some constituents from Origanum vulgare / E. Goun, G. Cunningham, S. Solodnikov et al. // Fitoterapia. — 2002. — № 73; Mockute D., Bernotiene G., Judzentiene A. The essential oil of Origanum vulgare L. ssp. vulgare growing wild in vilnius district (Lithuania) // Phytochemistry. — 2001. — № 57; Nakatani N. Phenolic antioxidants from herbs and spices // Biofactors. — 2000. — № 13.