МАРЕНА (Rubia L.) — рід трав’янистих рослин або чагарничків родини маренових (Rubiaceae). Відомо близько 55 видів роду, у країнах СНД росте близько 20 видів, більша частина з яких — у Середній Азії.
В Україні культивують марену красильну — Rubia tinctorum L. (лат. ruber — червоний, за забарвленням коріння, tinctorus — фарбувальний); рос. назви: марена красильная, Крапп. Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище розгалужене, циліндричне, зовні червоно-брунатне (усередині оранжево-червона деревина), у вузлах потовщене, багатоголове. Стебла прямостоячі або підведені, розгалужені, чотиригранні 30–120 см завд., по ребрах укриті колючими, на кінці вниз загнутими шпичаками. Листки видовжено-еліптичні або яйцеподібно-ланцетні, загострені, по краю та знизу по центральній жилці з колючими щетинками; нижні листки супротивні, решта — в кільцях по 4–6. Квітки двостатеві, дрібні, в пазушних і верхівкових півзонтиках; віночок зеленаво-жовтий, зрослолистий з 5-лопатевим відгином. Плоди ягодоподібні, чорні. Цвіте у червні–липні.
ЛРС є кореневища і корені марени красильної — Rhizomata et radices Rubiae. Кореневища і корені марени красильної містять антрахінони: алізарин, рубіадин, пурпурин, луцидин, псевдопурпурин, руберитринову кислоту, примверозид луцидину, примверозид рубіадину, пурпурин-3-карбонову кислоту, нордамнокантал, галіозин, пурпуроксантин, муньїстин, 2-β-примверозид 1,2-дигідроксіантрахінону, 3-глюкозид рубіадину, іридоїд асперулозид, тритерпеноїди, органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну; вітамін С. Трава марени красильної містить фенолкарбонові кислоти та їх похідні: хлорогенову, неохлорогенову, кавову; кумарини; флавоноїди: рутин, кверцетин, кемпферол, апігенін, лютеолін, гіперозид, 3-арабінозид кверцетину; іридоїди: асперулозид.
R=R1=OH; R2=R3=H — алізарин
R=R2=OH; R1=СН3; R3=H — рубіадин
R=R1=OH; R2=СН2ОН; R3=H — луцидин
R=R2=OH; R1=COH; R3=H — нордамнокантал
R=R2=OH; R1= COOH; R3=H — муньїстин
Марена красильна є офіцинальною в Болгарії, Угорщині, Португалії, Мексиці, Нідерландах.
Антрахінони марени красильної утворюють хелатні комплекси з іонами Са і Mg, що дозволяє застосовувати сировину для розчинення і швидкого виведення з організму фосфатів, оксалатів і уратів. Сухий екстракт марени красильної має спазмолітичну, діуретичну, літолітичну дію, його застосовують для зменшення вираженості судом і відходження дрібних конкрементів при сечокам’яній хворобі; з метою профілактики рецидивів після операцій нефролітіазу і запальної фосфатурії; входить до комплексних препаратів аналогічної дії — цистеналу та мареліну. Антраглікозиди виявляють значну активність при сечокам’яній хворобі і слабку діуретичну дію, підвищують тонус гладких м’язів і зменшують жовчоутворення; порошок, спиртовий екстракт діють слабкіше; пурпуроксантин має спазмолітичні властивості; луцидин — чинить мутагенну дію на штами Salmonella typhimurium. Водний і спиртовий екстракти, порошок, сума антраценових агліконів, пурпурин виявляють антибактеріальну, протистоцидну, фунгіцидну активність. Алізарин — репелент для термітів, він же «крап», здавна є одним із найкращих рослинних червоних барвників, які широко застосовувалися для фарбування вовни, шовку і бавовни у різні тони залежно від протрави; припинили широко застосовуватися з другої половини XIX ст. унаслідок отримання синтетичного алізарину; на сьогодні використовується в текстильному виробництві в Афганістані і деяких інших країнах. У нар. медицині порошок, настій, відвар, екстракт використовуються при захворюваннях нирок, сечовивідних шляхів, печінки, жовчного міхура, органів дихання, туберкульозі, рахіті та ін. Застосовують у гомеопатії. Препарати марени красильної протипоказані при гострому і хронічному гломерулонефриті, нирковокам’яній хворобі з порушенням функції нирок, виразковій хворобі шлунка. Передозування препаратів марени красильної може спричинити біль і загострення хронічних запальних урологічних захворювань. Медоносна, кормова рослина. При її поїданні (з іншою травою) у великій кількості молоко корів набуває червоного забарвлення. Природний барвник.
БСЭ. — М., 1974. — Т. 15; Ильина Т.В. Синтез, биологическая активность производных антрахинонсукцинаминовых кислот и стандартизация сырья и препаратов марены красильной. — Х., 1990; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Сaprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990.