МАРАЗМ

МАРАЗМ (грец. marasmos — виснаження, згасання) — повний розпад психічної діяльності. Настає в результаті атрофії кори великих півкуль головного мозку. Виникає в кінцевих стадіях тяжких психічних захворювань, напр. шизофренії (див. Шизофренія), старечого слабоумства, хвороби Альцгеймера; є завершальним етапом слабоумства (див. Слабоумство). Хворі втрачають навички найпростішого самообслуговування, не можуть самостійно пересуватися. Мова набуває форми лементу, стогонів, схлипів; нерідко відзначається безпричинний сміх або плач. Апетит зазвичай значно підвищений. Хворі неохайні з випорожненнями. При психічних захворюваннях за тотальним слабоумством нерідко настає фізичне виснаження зі значним дефіцитом маси тіла. На сучасному етапі розвитку медицини і фармації засобів для лікування М. немає, відомі ноотропні та цереброваскулярні препарати неефективні. Хворі з М. потребують загального догляду, збалансованого харчування, профілактики порушень кровообігу, пролежнів і пневмонії. Поряд із терміном «психічний М.» існує застарілий термін «фізичний М.» (син.: кахексія) — крайній ступінь схуднення і зниження працездатності. Виникає при тривалих інтоксикаціях, хронічних інфекціях (туберкульоз та ін.), злоякісних пухлинах, захворюваннях щитоподібної і підшлункової залоз, гіпофіза, голодуванні та психічних захворюваннях.

Морозов Г.В., Шумский Н.Г. Введение в клиническую психиатрию (пропедевтика в психиатрии). — Нижний Новгород, 1998; Советский энциклопедический словарь. — М., 1980.