МАКРОФАГ

МАКРОФАГ (-И) (macrophagus < грец. makros — великий + phagos — пожираючий) — клітини кровотворного походження, розмірами 20–60 мкм із невеликим округлим ядром (іноді двома–трьома ядрами) і цитоплазмою, що містить украплення у вигляді часток, пошкоджених ядер, ліпідів, бактерій, рідше цілих клітин. Виділяють сполучнотканинні М. (гістіоцити), клітини Купфера, які локалізуються в печінці, альвеолярні, плевральні та перитонеальні М., клітини мікроглії, остеокласти, дендритні клітини шкіри (так звані клітини Лангерганса й клітини Гренстейна). М. мають виражену фагоцитарну активність; секретують лізоцим, інтерферон, нейтральні протеази і кислі гідролази, компоненти системи комплементу (C1, C4, C5, фактори В і D, пропердин), інгібітори ферментів (інгібітор плазміногену і α2-макроглобулін), реактогенні метаболіти кисню, біоактивні ліпіди (метаболіти арахідонату, простагландин Е2, тромбоксан), фактор, що активує тромбоцити, фактори, що регулюють синтез білків в інших клітинах, які зв’язують білки (трансферин, транскобаламін ІІ, фібропектин), ендогенні пірогени, фактори, що сприяють проліферації лімфоцитів (інтерлейкін І) та інших клітин, фактори, що інгібують розмноження.

Агаджанян Н.А. Словник фізіологічних термінів. — М., 1987; Вільям Ф., Ганонг. Фізіологія людини. — Львів, 2002.