МАКРОГОЛ 15 ГІДРОКСИСТЕАРАТ

МАКРОГОЛ 15 ГІДРОКСИСТЕАРАТ, Macrogol 15 hydroxystearas (Ph Eur), Macrogol 15 hydroxystearate (BP), Polyethylene glycol-15-hydroxystearate (CAS № 70142-34-6); син.: Solutol HS 15 — відповідно до Європейської Фармакопеї 2005 це суміш основних моноефірів і діефірів 12-гідроксистеаринової кислоти і макроголу, отриманого етоксилюванням 12-гідроксистеаринової кислоти. Кількість молів етилен оксиду, що реагує з одним молем 12-гідроксистеаринової кислоти, дорівнює 15 (номінальне значення). Містить близько 30% вільних макрогелів.

М.15 г. отримують унаслідок реакції етоксилювання 15 молів етиленоксиду з 1 молем 12-гідроксистеаринової кислоти. Він має такі числові показники: рН 6–7 (10% вода/олія водний розчин при 20 °С), критична концентрація міцелоутворення — 0,005–0,02%, густина — 1,03 г/см3, Тзайм — 272 °С, величина ГЛБ — 14–16, Тсамозайм — 360 °С, Тзатв — 25–30 °С, в’язкість (динамічна) 12 мПа⋅с 30% водного розчину при 25 °С і 73 мПа⋅с при 60 °С; розчиняється у спирті, пропан-2-олі та воді з утворенням прозорого розчину. Розчинність у воді зменшується з підвищенням температури. Не розчиняється в рідкому парафіні.

М.15 г. має високу хімічну стабільність. Тривале нагрівання провокує розшарування на рідку та тверду фази, що може бути усунено гомогенізацією. М.15 г. стабільний протягом 2 міс, якщо зберігається у герметичних контейнерах при кімнатній температурі. Водні розчини можна стерилізувати (при 121 °С, 2,1 атм.). рН розчину може незначно змінюватися при нагріванні, що варто враховувати. Можливе розшарування усувається перемішуванням гарячого розчину. Водні розчини стабілізують звичайними антимікробними консервантами.

М.15 г. використовується в парентеральних фармацевтичних препаратах у концентраціях до 50% з метою солюбілізації диклофенаку, пропанідину і вітаміну К1. Використовується в доклінічних дослідженнях супернасичених розчинів, ін’єкційних препаратів водонерозчинних молекул. Вважається відносно нетоксичним і невикликаючим подразнення. LD50 (щури, перорально). Розчинна здатність деяких важливих речовин (клотримазол, карбамазепін, 17β-естрадіол, сульфатіазол, піроксикам) підвищується прямо пропорційно підвищенню концентрації солюбілізатора (рисунок).

Macrogol.ai

Рисунок. Солюбілізувальна активність макрогол 15 гідроксистеарату

Також визначено, що із збільшенням кількості солюбілізатора підвищується в’язкість, причому кількість діючої речовини не впливає на кінематичну в’язкість. Методом інверсії (вільної від розчинника) отримані ліаїдні нанокапсули, що містять М.15 г., і соєвий фосфатидилхолін з 3% доцетаксилу.

Bittner B., Mountfield R.J. Formulations and related activities for the oral administration of poorly water-soluble compounds in early discovery animal studies // Pharm. Ind. — 2002. — № 64; Strickley R. Solubilizing excipients in oral and injectable formulations // Pharm. Res. — 2004. — № 21; von Corswant C., Thoren P., Engstrom S. Triglyceride-based microemulsion for intravenous administration of sparingle substances // J. Pharm. Sci. — 1998. — № 87.