МАЗІ

МАЗІ (лат. unguenta — мазі) — м’яка лікарська форма, призначена для нанесення на шкіру, рани або слизові оболонки. М. складаються з основи та лікарських речовин, рівномірно розподілених у ній. До М. також можуть входити консерванти, ПАР та інші допоміжні речовини, дозволені до медичного застосування. На сьогодні М. застосовуються у медичній практиці з лікувальною, профілактичною, діагностичною метою, а також як косметичний засіб. М. повинні мати певні консистентні властивості, які характеризуються реологічними показниками: пластичністю, в’язкістю, періодом релаксації, від яких значною мірою залежить ступінь фармакодинаміки М. М. повинні мати оптимальну дисперсність лікарських речовин та їх рівномірний розподіл, що гарантує максимальний терапевтичний ефект і незмінність складу при зберіганні. Разом з тим вони повинні бути стабільними, без сторонніх домішок і з точною концентрацією лікарських речовин.

Існують медична і фізико-хімічна класифікації М. Згідно з медичною класифікацією М. поділяють за дією та місцем застосування. За дією розрізняють М. поверхневої та глибокої дії. М. поверхневої дії не всмоктуються шкірою, їх дія обмежується переважно шаром епідермісу або поверхнею слизової оболонки. До них належать покривні, захисні та косметичні М. Покривні М. пом’якшують сухий епідерміс, перешкоджають його висиханню і забрудненню, захищають пошкоджену шкіру від мікробної інфекції. Захисні (або профілактичні) М. за своїм призначенням близькі до покривних. Вони призначені для нанесення на шкіру рук і обличчя з метою запобігання або послаблення впливу професійних шкідливих впливів. Застосовують їх із профілактичною метою на різних виробництвах, де вони повинні захищати шкіру від дії отруйних речовин, розчинів кислот і лугів, розчинників та інших агресивних середовищ. Косметичні М. та креми призначені для лікування або усунення косметичних вад шкіри. М. глибокої дії всмоктуються шкірою. Їх поділяють на проникні та резорбтивні. До проникних відносять М., які проникають до більш-менш глибоких шарів шкіри головним чином по протоках сальних залоз. Ступінь і глибина їх проникнення у шкіру залежать від виду мазевої основи, властивостей лікарських речовин, які входять до складу М., способу її нанесення та інших умов. Напр. розчинні в ліпоїдах лікарські речовини зазвичай глибше проникають у здорову шкіру, ніж нерозчинні та введені за типом суспензії. М. резорбтивної дії відрізняються тим, що лікарські речовини, які містяться в них, проникають із місця нанесення М. у кров’яне русло. Застосовують їх переважно в тих випадках, коли необхідно посилити або доповнити дію ЛП, прийнятого всередину, або коли інший спосіб уведення незручний чи неможливий. Проникнення крізь шкіру або слизові оболонки діючих речовин покращують пенетратори, що вводяться до складу резорбтивних мазей (димексид, поліетиленгліколь 400 тощо). За місцем застосування розрізняють М.: дерматологічні (власне М.), які наносяться на шкіру; очні, які наносяться на кон’юнктиву ока; М. для носа, які наносяться на слизову оболонку нижньої носової порожнини; вагінальні, уретральні та ректальні. Останні три види М. вводять за допомогою спеціальних шприців.

За фізико-хімічною класифікацією М. — це вільні, всебічно дисперсні, безформні (безструктурні) або структуровані системи з пластично-пружно-в’язким дисперсійним середовищем. Згідно з цією класифікацією М. розподіляють за консистенцією, типом дисперсних систем і використовуваних мазевих основ. За консистенцією розрізняють рідкі М. (або лініменти), креми, гелі, власне М., щільні М. (пасти, сухі мазі-напівфабрикати, призначені для розведення водою чи жирами). За типом дисперсних систем (залежно від ступеня дисперсності лікарської речовини й характеру її розподілу в основі) розрізняють гомогенні та гетерогенні М. Гомогенні М. (або однофазні) — це системи, які характеризуються відсутністю міжфазової поверхні розподілу між лікарською речовиною і мазевою основою. У цьому разі лікарська речовина розподілена в основі за типом розчину, тобто доведена до молекулярного або міцелярного ступеня дисперсності. До гомогенних відносять: М.-розчини (М., які виготовляються розчиненням лікарських речовин у мазевій основі), М.-сплави (М., які виготовляються сплавленням декількох плавких взаєморозчинних речовин) та екстракційні мазі (М., які виготовляються шляхом екстракції лікарських речовин з рослинної або тваринної сировини розплавленою мазевою основою або рослинною олією). Гетерогенні М. (двофазні та змішаного типу) — системи, що мають розподіл фаз із різними граничними шарами. До них належать суспензійні, або тритураційні (М., до мазевої основи якої введено нерозчинну в ній лікарську речовину у вигляді найдрібнішого порошку), емульсійні (М., до мазевої основи якої введено рідини (розчини), що не змішуються з мазевою основою) та комбіновані (М., що містить одночасно як розчинні у мазевій основі субстанції, так і нерозчинні в ній порошки або розчини). За типом мазевої основи М. поділяють на гідрофільні, гідрофобні та дифільні (див. Мазеві основи). Медична класифікація дає загальне уявлення про М. (призначення, застосування і т.п.), а фізико-хімічна — про технологію М. і критерії їх якості. Напр. охолоджувальні М. показані при запальних процесах, гострій і підгострій формах екземи, дерматитах, наносяться на шкіру і діють заспокійливо та охолоджувально залежно від випаровування води; Такі М. належать до мазей-емульсій типу олія/вода, для яких характерний високий вміст води або водних рідин (див. також Тиксотропія, Креми, Гелі).

БМЭ. — М., 1980. — Т. 12; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств. — Х., 2002; Українсько-російський тлумачний словник термінів з фармацевтичної технології / І.М. Перцев, В.І. Чуєшов, Л.Д. Шевченко та ін. — Х., 1993; Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків / І.М. Перцев, О.Х. Пімінов, М.М. Слободянюк та ін.; За ред. І.М. Перцева. — Вінниця, 2007.