МАГНІЙ СИЛІКАТ

МАГНІЙ СИЛІКАТ, Magnesium silicate (JP, USP); Silicic acid, magnesium ssalt (CAS № 1343-88-0); син.: E553a, synthetic magnesium silicate. MgO·SiO2·xH2O — сполука магній оксиду та кремній діоксиду. Згідно з Фармакопеєю США 23 М.с. містить не менше 15,0% MgO та не менше 67,0% SiO2 у перерахунку на суху речовину. Згідно з Японською Фармакопеєю 2001 М.с. містить не менше 45,0% кремній діоксиду (SiO2, мол. м. 60,08) та не менше 20,0% магній оксиду (MgO, мол. м. 40,30) у співвідношенні (%) магній оксиду до кремній діоксиду від 2,0 до 2,5. У природі зустрічається у вигляді мінералів сепіоліту та парасепіоліту.

Отримують за реакцією натрій силікату з магній сульфатом. М.с. являє собою звільнений від часток піску дрібний порошок білого кольору, без запаху та смаку; гігроскопічний; практично не розчиняється в етанолі (95%), етері та воді; під дією мінеральних солей розкладається.

М.с. використовується у складі фармацевтичних препаратів та харчових виробів як носій, ковзна речовина та добавка, що перешкоджає злежуванню та утворенню грудок.

З терапевтичною метою М.с. може використовуватись як антацид. При пероральному прийомі нейтралізується кислотою шлунка з утворенням магній хлориду та кремній діоксиду. Знижує біодоступність мебеверину гідрохлориду, сукральфату та тетрацикліну (за рахунок зв’язування) при поєднаному пероральному застосуванні. Уповільнює розчинення фолієвої кислоти, еритроміцину стеарату та парацетамолу. Інактивує антимікробні консерванти, напр. парабени. М.с. є нетоксичною та неподразливою речовиною. З обережністю застосовується у пацієнтів із захворюванням нирок.

Зберігається в герметичних контейнерах, у сухому прохолодному місці.

Подібні до М.с. властивості мають магній-алюміній силікат, магній метасилікат, тальк, магній ортосилікат.

Магній метасилікат (MgSiO3) виявлено в природі у вигляді мінералів кліноенстатиту, енстатиту та протоенстатиту.

Магній ортосилікат (Mg2SiO3) виявлено в природі як мінерал форстерит.

Handbook of Pharmaceutical Excipients / Edit by R.C. Rowe, P.J. Shesky, S.C. Owen. — London-Chicago, 2006; Iwuagwu M.A., Aloko K.S. Adsorption of paracetamol and chloroquine phosphate by some antacids // J. Pharm. Pharmacol. — 1992. — № 44.


Інші статті автора