НООФАРМАЦІЯ — це нова фармація з притаманними емерджентними властивостями сучасної фармації як системи, пов’язаної з властивостями окремих підсистем, їх компонентів, елементів, індивідумів на етапах певного, реального у часі розвитку суспільства. Вона існує з чітко визначеними функціями чи властивостями відповідного періоду розвитку до появи нових властивостей, які на етапах реформування диктуються часом, соціально-економічними та політичними змінами в суспільстві в цілому й фармації зокрема. Відмирання деяких функцій та поява оновлених властивостей (завдань, умов, вимог як в середині системи, так і в окремих підсистемах, елементах, компонентах, індивідумах) і створюють нову якість взаємоутворюючих факторів, які трансформуються в Н. Отже Н. — це система, що базується на збереженні основних фундаментальних принципів ефективного функціонування й розвитку Н., її позитивного досвіду, традицій з деонтологічними, морально-етичними компонентами та корпоративної солідарності на користь пацієнта. Вона враховує появу нових емерджентних властивостей, притаманних системі (її структурних підсистем, елементів, компонентів, індивідумів), які взаємоузгоджуються між собою, але не ототожнюються. Н. перетворюється на новітню історію розвитку фармації на певному історичному етапі.
Н., у кризових соціально-економічних ситуаціях, прискореними темпами адаптується до нових економічних умов і викликів, сприяє розробці й прийняттю нестандартних рішень, які стимулюють вихід із положення та більш результативний розвиток за скороченим чи прискореним (вимушеним або перехідним) форматом.
Термін «Н.» запропоновано кафедрою організації й економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика.