НАПІВМІКРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ

НАПІВМІКРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ — сукупність методів і способів якісного та кількісного аналізу твердих проб масою 1·10–2–5·10–2 г або розчинів об’ємом 0,1–5 см3 (у середньому 1 см3). Теоретичні основи Н.а. такі ж, як і для макрометодів, але з використанням апаратури менших розмірів. Так, виділення осадів проводять у маленьких конічних пробірках або на годинниковому (предметному) склі чи фарфоровій пластинці із заглибленнями. Розчини перемішують мікроелектровібраторами. Для нагрівання використовують мікробані, для концентрування та випаровування — мікропальник. Осади відділяють центрифугуванням або фільтрують через спеціальні фільтрувальні трубки.

Напівмікрохімічні методи розділення можуть поєднуватися з подальшим застосуванням мікрокристалоскопії та крапельного аналізу. В якісному аналізі для ідентифікації використовують найбільш чутливі та селективні реакції, а також фотометричні та люмінесцентні методи. Кількісний аналіз проводять за допомогою гравіметричних, титриметричних, фотометричних та електрохімічних методів із використанням напівмікротерезів, торсійних терезів.

Порівняно з макроаналізом Н.а. має деякі переваги, зокрема, зменшується тривалість аналізу, витрати реагентів та інших матеріалів, завдяки чому можливе використання дорогих та особливо чистих реагентів.

 Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа. — М., 1973; Черонис Н.Д., Ма Т.С. Микро- и полумикрометоды органического функционального анализа. — М., 1973.