РІПА ГОРОДНЯ

РІПА ГОРОДНЯ (Brassica rapa; лат. brassica — капуста + rapa — ріпа) — овочева коренеплідна дворічна рослина родини Капустяних (Brassicaceae); рос. назва — репа огородная. У перший рік розвиває розетку листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло і насіння. Стебло прямостояче, облистнене, 30–100 см завв. Прикореневі листки ліроподібні, жовтаво-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті; нижні — ліроподібні, верхні — стеблообгортні, сидячі, ланцетні. Квітки двостатеві, правильні, золотаво- або блідо-жовті, зібрані в щіткоподібне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна. Плід — багатонасінний стручок з шилоподібним носиком. Цвіте з травня по серпень. Ріпу вирощують на городах по всій території України.

З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху, у вологому піску. Коренеплоди ріпи містять білки (1,74%), вуглеводи (до 9%), клітковину (1,41%), стерини (β-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікозиди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1, В2, В5, аскорбінову (до 60 мг%) і пантотенову кислоти, каротиноїди (лікопін, γ-каротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, рафанузин).

Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й знеболювальні властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечнику. Відвар коренеплодів вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, для покращення сну та як легке проносне. У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п’ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях ВДШ, що супроводжуються сухим кашлем. У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпоацидних гастритах, дискінезіях жовчовидільних шляхів за гіпокінетичним типом, при атонії кишечнику і спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни). Використовують ріпу зовнішньо: з кашки вареної ріпи роблять припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень. При виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки та при гострих гастритах і ентероколітах вживати ріпу в сирому вигляді протипоказано.

Лавренов В.К., Лавренова Г.В., Онипко В.Д. Энциклопедия пищевых лекарственных растений. — М., 2001; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.