РИНОК (англ. market). У науково-практичній діяльності використовується багато визначень поняття «Р.». Так, Р. — сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, завдяки якому здійснюється реалізація товарів та послуг, кінцеве визнання суспільного характеру праці, в ході якої вони створюються, або Р. — сукупність покупців та продавців, які намагаються і здатні купити, зацікавлені у продажу товарів і схильні до обміну тощо. Наука і мистецтво діяльності в умовах Р. (ринкової економіки) концентрується в понятті маркетингу (див. Маркетинг). Класифікація Р. можлива за різними ознаками: за способом споживання товарів — Р. споживчих товарів, товарів виробничого призначення та послуг; за ланцюгами каналів Р. виділяють Р. збуту, купівлі, оптовий, роздрібний; залежно від масштабу: національний, регіональний, місцевий, міжнародний, зарубіжний, світовий. У структурі Р. виділяють Р. засобів виробництва, Р. товарів, Р. фінансовий, Р. робочої сили, Р. послуг, Р. інтелектуальної власності, Р. валютний та ін. Кожен із них має відповідну внутрішню структуру. Основними елементами Р. є попит, пропозиція та ціна. Взаємозв’язок їх становить ринковий механізм. Ринкова ситуація характеризується також економічною кон’юнктурою. Для комплексного (системного) визначення сутності Р. визначають його основні функції, якими є: забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення (зокрема зв’язку між виробництвом і споживанням), формування цілісності національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками; спонукання виробників товарів і послуг до зменшення індивідуальних витрат нижче рівня суспільно необхідних, підвищення суспільної користі товарів і послуг, їх якостей і споживацьких властивостей; регулювання впливу на економіку в цілому, на пропорцію між різними сферами — галузями економіки; сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнюванням цін; посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг в окремих країнах і в межах світового господарства; остаточне визначення вартості товарів і послуг та їх реалізації, перетворення продукту праці на товар (див. Продукт).
Для ефективного функціонування Р. необхідні певні умови: 1) реальний плюралізм форм власності та форм господарювання; 2) розвинуте антимонопольне законодавство; 3) високорозвинута система економічного та адміністративного регулювання економіки (див. Регулювання); 4) унеможливлення впливу різних суб’єктів господарювання на рівень цін; 5) конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності; 6) наявність і доступність різноманітної інформації; 7) розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності, що можуть бути предметом купівлі-продажу. Світовий Р. фармацевтичної продукції є складним, багаторівневим, поліфункціональним утворенням зі щорічним стабільним зростанням обсягів виробництва, що пов’язано зі специфікою попиту та використанням ЛП як товарної продукції, їх соціальної значущості. Переважна частина такої продукції (близько 75%), що надходить на світовий Р., випускається порівняно невеликою кількістю високорозвинених країн-виробників: США, Японією, Німеччиною, Францією, Італією та ін.
Гаркавенко С.С. Маркетинг. — К., 2002; ЕЕ: У 3 т. — К.–Тернопіль, 2000. — Т. 2; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. II. Маркетинг в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2008.