РЕЦЕПТОРИ

РЕЦЕПТОРИ (лат. recipere — приймати, одержувати) — 1) чутливі нервові утворення аналізаторів, що сприймають і перетворюють роздратування. За допомогою Р. організм одержує необхідну для його життєдіяльності інформацію про різноманітні зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Розрізняють екстерорецептори, інтерорецептори та пропріорецептори. Екстерорецептори сприймають подразнення зовнішнього середовища. До них належать сприймаючі клітини сітківки ока, вуха, Р. шкіри, органів нюху, смаку. Інтерорецептори розташовані у тканинах різних внутрішніх органів (напр. інтерорецептори матки) і сприймають зміни внутрішнього середовища організму і стану внутрішніх органів; беруть участь у всіх рефлексах, які регулюють діяльність цих органів, а також у реакціях, спрямованих на підтримку гомеостазу. Пропріорецептори знаходяться в кісткових м’язах, суглобах і сухожиллях і відіграють важливу роль у регуляції м’язового тонусу і координації рухів. За характером подразнень, що сприймаються, Р. поділяють на хемо-, осмо-, термо-, фоно- і фоторецептори. Р. кожної групи вибірково високочутливі тільки до чітко визначених подразнень: механорецептори — до зміни тиску і розтягання (напр. барорецептори матки), хеморецептори — до зміни хімічного складу навколишнього середовища, фонорецептори — до звукових, а фоторецептори — до світлових подразнень; 2) білкові комплекси, розташовані на зовнішній плазматичній мембрані (напр. Р. білково-пептидних гормонів, адренорецептори тощо), у цитоплазмі або на мембранах органел (Р. стероїдних гормонів), які вибірково реагують з гормонами, нейропептидами, медіаторами та їх синтетичними аналогами й антагоністами, є клітинними Р. Залежно від того, з яким медіатором реагує Р., розрізняють холіно- (медіатор ацетилхолін), адрено- (медіатор норадреналін), дофаміно- (медіатор дофамін) Р. тощо. На поверхні В- і Т-лімфоцитів виявлені Р., які відіграють важливу роль у діяльності імунної системи. Клітинні Р. забезпечують насамперед нейрогуморальну регуляцію функцій організму. На взаємодії клітинних Р. з медіаторами і модуляторами засновані механізми імунологічного захисту організму, виникнення і розвиток запального процесу, передавання нервового порушення в синапсах. За цим же принципом здійснюється медикаментозна регуляція діяльності найважливіших фізіологічних функцій організму при дії медіаторних препаратів.

БМЭ. — М., 1984. — Т. 22; Здоровье матери и ребенка: Энциклопедия / Под ред. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993.