РЕТИНОЛ

РЕТИНОЛ, син.: аксерофтол, вітамін А (лат. retina — сітчаста оболонка + oleum — олія) — жиророзчинний вітамін, C20H30O; за хімічною природою ізопреноїд.

Retinol.eps

Розчинний у неполярних органічних розчинниках, нерозчинний у воді; Тпл — 63–64 °C. В організмі тварин і людини утворюється з каротинів (переважно β-каротину), що надходять з їжею, і накопичується головним чином у печінці (особливо багато Р. у печінці китів, риб і риб’ячому жирі). Найважливіша біологічна функція Р. — участь у формі ретиналю (альдегідної форми Р.) у процесі зору. Нестача Р. в організмі призводить до порушення сутінкового зору (так звана куряча сліпота, або гемералопія), ушкодження епітеліальної тканини (напр. ксерофтальмія) та ін.; надлишок — до різних порушень обміну речовин, нагромадження Р. у гідрофобній фракції клітинних мембран та їх руйнування. У промисловості Р. одержують хімічним синтезом з β-йонону. Іноді Р. називають вітаміном A1, а його дегідропохідне (С20Н28О) — вітаміном A2 (відповідно розрізняють ретиналь1 і ретиналь2). У природі виявлено 6 ізомерів Р.; найбільше біологічне значення мають 11-цис- і транс-ізомери, що входять до складу зорових пігментів сітківки ока як хромофорні групи. Ретиноєва кислота виконує функції ростового фактора.

Найбільш ранньою ознакою гіповітамінозу Р. є порушення темнової адаптації та нічна сліпота. У молодому віці можливі затримка росту, зменшення маси тіла, зниження резистентності до інфекцій. Порушення епітелізації, зокрема надлишкове зроговіння, призводить до появи сухості шкіри, слизової оболонки, а з боку органів зору — до сухості рогівки (ксерофтальмії). У цих випадках знижується бар’єрна функція покривних тканин, що полегшує проникнення інфекції. Ураження епітелію рогівки ока призводить до кератомаляції (розм’якшення рогівки), наслідком чого може стати утворення більма (стійке помутніння рогівки й повна втрата зору).

Природні джерела Р. — продукти лише тваринного походження. Особливо багаті на Р. печінка риби й тварин, ікра, вершкове масло, яйця, незбиране молоко, сметана. Каротиноїди (провітаміни А, див. Каротиноїди) містяться в рослинних продуктах: листі шпинату, салату, петрушки, плодах рослин, які мають жовтогаряче забарвлення, — моркві, томатах, перці, шипшині, персиках, абрикосах тощо.

Для виробництва ЛП використовують переважно синтетичні сполуки вітаміну А — ретинолу ацетат і ретинолу пальмітат — у формі масляних розчинів, драже і таблеток. Застосування знайшли також сполуки на основі каротиноїдів, головним чином каротину, і синтетичні ретиноїди.

Фармакологічна група. A11C A01 — вітаміни. Фармакологічні ефекти. Посилює проліферацію епітеліоцитів, омолоджує популяцію клітин, стимулює синтез родопсину у сітківці ока, покращує процес регенерації, має антиоксидантну, імуномодулюючу дію. Застосування. Гіпо- і авітаміноз А, хвороби шкіри: кератодермії, псоріаз, себорея, звичайні та рожеві вугрі, опіки, рани, алопеція, туберкульоз шкіри; захворювання очей (пігментний ретиніт, ксерофтальмія, кератомаляція, кон’юнктивіт, екзематозні ураження вік); у складі комбінованої терапії хронічних бронхолегеневих захворювань; хронічні запальні та ерозивно-виразкові хвороби шлунка, кишечнику, комбінована терапія мастопатії, комплексна терапія хворих з епітеліальними пухлинами й лейкозами, для підвищення стійкості кровотворної тканини до дії цитостатиків (див. Вітаміни).

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005.