РЕНАТУРАЦІЯ

РЕНАТУРАЦІЯ (лат. re — знову + natura — природа) — процес відновлення фізико-хімічних та біологічних (нативних) властивостей біополімерів у тих випадках, коли дія денатуруючих факторів нетривала і не призводить до значних порушень їх структурної організації, насамперед, не порушується первинна структура. При Р., зокрема, відновлюється біологічна активність ферментів. Прикладом може бути відновлення каталітичної дії ферменту лізоциму, втраченої при тепловій денатурації внаслідок розриву чотирьох дисульфідних зв’язків; при окисненні сульфгідрильних груп дисульфідні зв’язки відновлюються. Важливими умовами є видалення денатуруючих факторів, створення відповідних умов — певного значення рН, температури тощо. З’ясування умов, за яких можлива Р., має важливе значення для забезпечення біологічної ролі та функцій біополімерів. Так, встановлено, що при підвищенні температури на 5 °С понад значення Тпл ДНК її ланцюги розходяться внаслідок денатурації. Якщо температуру різко знизити, ланцюги так і залишаються розділеними, а при повільному охолодженні відновлюється подвійна спіраль ДНК (Р.). Р. відбувається також після осадження білків органічними розчинниками — спиртом чи ацетоном, якщо проводити його за низької температури, а потім швидко видалити осаджувач.

Процес Р. залежить від складу молекул та їх розмірів. Так, відомо, що ДНК, які містять більшу кількість Г–Ц-пар, важче денатурують. При Р. в молекулах біополімерів не виникає нових зв’язків, і вони не набувають незвичайних для них властивостей, а відновлюються лише втрачені внаслідок денатурації. На явищі денатурації білків ґрунтується переробка продуктів харчування (консервування, сушіння), дія деяких ліків та органічних сполук (протарголу, таніну тощо). Результатом денатурації є втрата насінням рослин здатності до проростання, особливо при їх тривалому зберіганні за несприятливих умов.

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001.